Керівник Секретаріату призначається на засіданні
Конституційного Суду за поданням Голови Конституцій-
ного Суду із числа громадян України, які мають право на
зайняття посади професійного судді. Керівник Секрета-
ріату наділений широким колом адміністративних повно-
важень щодо безпосереднього керівництва роботою Сек-
ретаріату. Ці повноваження визначаються в Положенні
про Секретаріат Конституційного Суду України.
Керівник Секретаріату Конституційного Суду не
може належати до політичних партій, мати представниць-
кий мандат, брати участь у будь-який політичної діяль-
ності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, викону-
вати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької
та творчої. Керівник та інші посадові особи Секретаріату
Конституційного Суду є державними службовцями.
Конституційний Суд на своєму засіданні утворює з
числа суддів Конституційного Суду постійні комісії, що є
його допоміжними робочими органами з питань органі-
зації його внутрішньої діяльності. Порядок їх створення
визначається Регламентом Конституційного Суду, а поря-
док діяльності — положеннями про відповідні постійні
комісії, які затверджуються Конституційним Судом на
пленарному засіданні.
Конституційний Суд шляхом відкритого голосування
утворює на своєму засіданні такі постійні комісії:
1) Комісія з питань регламенту та етики;
2) Комісія з питань бюджету та кадрів;
3) Комісія з питань наукового та інформаційного за-
безпечення;
4) Комісія з міжнародних зв'язків.
У разі необхідності може бути утворено інші постійні
комісії, ліквідовано або реорганізовано раніше створені,
змінено їх кількісний та персональний склад.
Кількісний склад постійних комісій визначається
Конституційнім Судом. Кандидатури для обрання до
складу постійних комісій висуваються суддями Конститу-
Розділ IV. Судова система
цінного Суду з урахуванням побажань суддів. Спірні пи-
тання членства в постійних комісіях вирішуються Кон-
ституційним Судом.
Голови постійних комісій призначаються із складу
постійної комісії Головою Конституційного Суду. Голова
Конституційного Суду та його заступники не можуть бути
головами постійних комісій.
Голови постійних комісій ведуть їх засідання, щоріч-
но звітують про роботу комісії на засіданні Конституцій-
ного Суду. Комісія є повноважною за умови присутності
на її засіданні більше половини її членів.
Конституційний Суд може утворювати на своєму пле-
нарному засіданні тимчасову комісію Конституційного
Суду з числа фахівців відповідних галузей права для додат-
кового дослідження матеріалів справи.
Матеріали діяльності Конституційного Суду зберіга-
ються в Архіві Конституційного суду. Строк збереження
в Архіві матеріалів справ, щодо яких Конституційним
Судом прийнято рішення або дано висновок, — сто років.
Оригінали рішень та висновків Конституційного Суду
зберігаються в Архіві безстроково. Інші матеріали щодо
діяльності Конституційного Суду зберігаються в Архіві на
загальних підставах, визначених законодавством України.
Положення про Архів Конституційного Суду затверд-
жується Конституційним Судом.
Для забезпечення Конституційного Суду України нор-
мативно-правовими актами, науковою та іншою спеціаль-
ною літературою утворюється Бібліотека Конституційно-
го Суду. Положення про Бібліотеку Конституційного
Суду затверджується Конституційним Судом.
У складі апарату Конституційного Суду України діє
інститут судових розпорядників. Судовий розпорядник у
ході пленарного засідання сприяє своїми діями підтримці
встановленого порядку в Залі засідань Конституційного
Суду, виконує розпорядження лише головуючого.
З метою забезпечення нормальних умов для роботи Кон-
ституційного Суду при розгляді справ судовий розпорядник
має право робити зауваження присутнім у Залі засідань осо-
Організація судових та правоохоронних органів
бам, вимагати від них додержання встановленого порядку та
вживати заходів до усунення порушень. Вимоги розпоряд-
ника щодо підтримки порядку обов'язкові для присутніх.
Судовий розпорядник до початку пленарного засідан-
ня та під час перерви інформує службу, що здійснює про-
пуск до Залу засідань осіб, які бажають бути присутніми
на засіданні, про наявність вільних місць у Залі.
При вході судців Конституційного Суду до Залу засі-
дань та при виході з нього судовий розпорядник пропонує
всім присутнім встати. Відмова від виконання вимог су-
дового розпорядника може спричинити застосування
Конституційним Судом санкцій, у тому числі при певних
обставинах — штрафу.
При Конституційному Суді утворюється Науково-кон-
сультативна рада з числа вчених і практикуючих фахівців у
галузі права. Склад, повноваження і порядок діяльності
Науково-консультативної ради затверджуються Конститу-
ційним Судом. Основне завдання Науково-консультатив-
ної ради — обговорення складних проблем, що виникають
перед Конституційним Судом, і давання рекомендацій.
Конституційний Суд здійснює робочі контакти з ор-
ганами конституційної юрисдикції інших держав шляхом
укладання угод про співробітництво, взаємного обміну
делегаціями, обміну рішеннями конституційних судів та
іншою інформацією, стажування співробітників, органі-
зації спільних науково-практичних заходів тощо.
Конституційний Суд України видає «Вісник Консти-
туційного Суду України», у якому публікуються акти,
прийняті Конституційним Судом, особливі думки судців,
висловлені при винесенні рішень у конкретних справах,
та інші матеріали.
Фінансування Конституційного Суду передбачається
в Державному бюджеті України окремим рядком. Пропо-
зиції щодо обсягу фінансування Конституційного Суду і
проект відповідного кошторису подаються Головою Кон-
ституційного Суду до Кабінету Міністрів України та Вер-
ховної Ради України при складанні проекту Державного
бюджету України на кожний наступний рік.
Розділ IV. Судова система
Режим роботи Конституційного Суду, суддів і апара-
ту Конституційного Суду встановлюється Конституцій-
ним Судом. Конституційний Суд затверджує орієнтовний
графік розгляду справ на квартал, визначає дні тижня, в
які проводяться пленарні засідання, засідання Конститу-
ційного Суду, засідання Колегій суддів, затверджує графік
відпусток суддів, план відряджень судців, включаючи за-
кордонні, визначає суддів Конституційного Суду для
участі в конференціях, симпозіумах.
Режим роботи працівників Секретаріату Конституцій-
ного Суду визначається Положенням про Секретаріат Кон-
ституційного Суду України, положеннями про його струк-
турні підрозділи та Правилами внутрішнього розпорядку.
Регламент Конституційного Суду України приймаєть-
ся на засіданні Конституційного Суду. Регламент вважаєть-
ся прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як
дванадцять суддів Конституційного Суду. Суддя Конститу-
ційного Суду, Колегія суддів мають право порушувати пи-
тання про внесення змін і доповнень до Регламенту. Про-
позиції щодо внесення змін і доповнень до Регламенту роз-
глядаються в місячний строк з дня їх надходження на засі-
данні Конституційного Суду. Щодо кожної пропозиції
Конституційний Суд приймає окреме рішення. Рішення
приймається, якщо за нього проголосувало не менш як
дванадцять суддів Конституційного Суду.
Контрольні запитання
1. Які існують моделі становлення конституційного судочинства?
2. Яка компетенція органів конституційного судочинства?
3. Які порядок формування, склад та структура Конституційно-
го Суду України?
4. Який статус суддів Конституційного Суду України?
Організація судових та правоохоронних органів
Розділ V
СТАТУС СУДДІВ
§ 1. Вимоги до кандидатів у судді. 'Порядок
зайняття посади судці
Статус — правове становище (сукупність прав і обо-
в'язків) суддів усіх ланок суддівської влади. Він встановлю-
ється Конституцією України і доповнюється та більш
детально регламентується процесуальними кодексами та
законами України «Про судоустрій України» і «Про статус
суддів». Останній закон найбільш повно і всебічно закріп-
лює статус суддів як носіїв судової влади, встановлює про-
цесуальні, матеріальні та соціальні гарантії їх незалежності,
порядок формування суддівського корпусу, вимоги, що
ставляться до особи судді, та його основні обов'язки.
Особливості статусу суддів Конституційного Суду Укра-
їни передбачені розділом XII Конституції України та Законом
«Про Конституційний Суд України», а суддів господарських
(арбітражних) судів - Законом «Про арбітражний суд». Судді
військових судів також мають незначні особливості у статусі,
обумовдені специфікою проходження ними військової служ-
би та відокремленою гілкою системи військових судів.
Частиною Зет. 127 Конституції України встановлено,
що на посаду судді може бути рекомендований кваліфіка-
ційною комісією суддів громадянин України, не молод-
ший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну осві-
ту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, про-
живає в Україні не менш як десять років та володіє держав-
ною мовою. Ці конституційні вимоги є більш високими з
точки зору професіоналізму порівняно з ст. 7 Закону «Про
статус суддів», якою була передбачена можливість призна-
чення на посаду судді особи з стажем роботи не в галузі
права, а за будь-якою юридичною спеціальністю (напри-
клад, секретарем судового засідання та ін.), причому стаж
мав бути, як правило, не менше двох років. Відповідно до
цього не виключалась можливість наділення повноважен-
нями судді випускників вищих юридичних навчальних
Розділ V. Статус суддів
закладів, які щойно одержали диплом. Додержання кон-
ституційних вимог при доборі кандидатів у судді має
сприяти підвищенню професійного рівня суддівського
корпусу.
Закон «Про арбітражний суд» містить ще більш високі
вимоги до стажу роботи в галузі права, ніж ті, що перед-
бачені Конституцією, — як правило, не менше п'яти ро-
ків. Однак це не суперечить конституційній нормі, оскі-
льки остання, по-перше, вимагає не менш як три роки, а
по-друге, передбачає, що додаткові вимоги до окремих ка-
тегорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня
встановлюються законом.
Дійсно, перелічені у ч. З ст. 127 Конституції України
вимоги є основними, але не вичерпними. Закон містить
додаткові вимоги як до кандидатів у судді, так і до судців
різних ланок і гілок судової системи.
Так, суддею судів другої ланки, тобто Верховного су-
ду АРК, областей, міст Києва та Севастополя, може бути
громадянин, який досяг віку ЗО років, має стаж роботи
в галузі права не менше п'яти років1, у тому числі не мен-
ше трьох на посадь судді.
Суддею Верховного Суду України може бути громадя-
нин України, який на момент призначення досяг віку 35
років, має стаж роботи за спеціальністю десять років, з
них не менше п'яти років на посаді судді.
Суддею Вищого арбітражного суду України може бути
громадянин України, який досяг віку ЗО років і має стаж
роботи за спеціальністю не менше 10 років. Для суддів
цього суду відсутня вимога щодо обов'язкової роботи на
посаді судді.
Закон містить заборону обіймати посаду судді особі,
яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана
недієздатною за рішенням суду. Необхідною умовою за-
няття посади судді нижчої ланки (районного, міського,
1 Ця цифра складалася з вимог, які існували раніше, щодо двох
років стажу роботи за юридичною спеціальністю. Виходячи з те-
перішніх вимог (три роки) вона аж ніяк не може бути менше шести
років.
Організація судових та правоохоронних органів
міжрайонного, військового суду гарнізону або обласного
арбітражного суду) є складання кваліфікаційного іспиту,
тобто добір кандидатів у судці здійснюється як за формаль-
ними, так і за професійними критеріями.
При доборі кандидатів забезпечується рівність їх прав
незалежно від походження, соціального та майнового ста-
ну, расової та національної приналежності, статі, політич-
них поглядів, релігійних переконань та інших обставин.
Кожен громадянин України, який відповідає вимо-
гам, що передбачені Конституцією та законами України,
має право скласти кваліфікаційний іспит і звернутися до
відповідної кваліфікаційної комісії судців з заявою про
рекомендацію його на посаду судді.
Кваліфікаційні іспити на посаду судді приймаються
кваліфікаційними комісіями судців загальних судів АРК,
областей, міст Києва та Севастополя, кваліфікаційними
комісіями суддів арбітражних судів, військових судів та
Вищою кваліфікаційною комісією судців України. Якщо
особа, яка претендує на посаду судці, не склала кваліфіка-
ційний іспит, повторне його складання допускається не
раніш як через рік.
Результати складеного кваліфікаційного іспиту дійсні
протягом трьох років. Особи, не згодні з рішенням квалі-
фікаційної комісії, можуть оскаржити це рішення до
Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Кваліфікаційна комісія суддів приймає кваліфікацій-
ний іспит і, з урахуванням його результатів, дає висновок
про рекомендацію на посаду судді кандидатів, які вияви-
ли найкращі знання, у кількості, необхідній для заміщен-
ня вакантних посад.
Особи, які склали кваліфікаційний іспит, але не реко-
мендовані на посаду судді за браком вакантних посад,
мають бути враховані кваліфікаційною комісією як кан-
дидати на нові вакантні посади судців протягом трьох ро-
ків, якщо за цей період вони не відкличуть свою заяву.
Матеріали щодо кожного кандидата в судді направля-
ються у Вищу раду юстиції, яка після певної процедури
розгляду справи приймає рішення про внесення або не-
Розділ V. Статус суддів
внесення подання Президенту України про призначення
конкретної особи на посаду судді.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38