Спеціалі-
?0| Організація судових та правоохоронних органів
зація дозволяє краще вивчити законодавство, судову
практику, методику вирішення справ. Цей принцип роз-
поділу називається функціональним, або предметним.
Концепція судово-правової реформи визнає спеціаліза-
цію суддів важливим етапом переходу до спеціалізації су-
дів. На початковому етапі судово-правової реформи пе-
редбачається введення в районних (міських) судах поса-
ди судді з адміністративних справ, а на наступних етапах
— створення адміністративних судів як спеціалізованих.
Районний (міський) суд як державна установа скла-
дається також з апарату суду. «З метою забезпечення ро-
боти суддів по здійсненню правосуддя, узагальненню
судової практики та іншої діяльності в Україні існують
апарати судів. Структура і штатна чисельність апарату
районного (міського) суду затверджується начальника-
ми Головного управління Міністерства юстиції в Авто-
номній Республіці Крим, управлінь юстиції в областях,
містах Києві та Севастополі в межах штатної чисель-
ності та фонду заробітної плати» (ст. 67 Закону «Про
судоустрій України»).
Апарат суду складається з секретарів суду, секретарів
судових,засідань, дйоводів-машиністок, кур'єрів. Залеж-
но від обсягу роботи в суді можуть бути введені додаткові
посади завідувача канцелярії, консультанта, архіваріуса.
Діяльність апарату суду полягає у створенні належних
умов для його чіткої роботи.
На канцелярію районного (міського) суду поклада-
ється ведення діловодства. Його організація в суді визна-
чається відповідною інструкцією Міністерства юстиції
України.
Оформлення документів і справ, що надходять до суду
і виходять з нього, їх реєстрація, облік руху, контроль за
виконанням складають сутність діловодства суду. Завіду-
вач канцелярії (секретар суду) організовує роботу канце-
лярії, керує секретарями суду, експедицією та архівом.
Секретарі судових засідань беруть участь у підготовці до
слухання кримінальних і цивільних справ: оформлюють
виклики учасників процесу, ведуть протокол судового за-
Розділ IV. Судова система
сідання, оформлюють справи після їх огляду, готують
копії вироків, рішень, ухвал, постанов, під керівництвом
суддів готують запити до різних установ і організацій, ви-
моги про надання необхідних документів, оформлюють
повістки.
Керівництво роботою канцелярії суду здійснює голо-
ва районного (міського) суду.
Повноваження голови районного суду закріплені у
ст. 25 Закону «Про судоустрій України», їх можна розділи-
ти на дві групи: перша обумовлена його статусом судді,
друга — статусом керівника судової установи.
• Голова районного (міського) суду:
1) головує в судових засіданнях, призначає суддів як
головуючих у судових засіданнях, розподіляє обов'язки
між суддями; ' ,
2) веде особистий прийом, організовує роботу суду
щодо прийому громадян, розгляду пропозицій, заяв та
скарг;
3) керує вивченням та узагальненням судової практи-
ки і веденням судової статистики; вносить подання до
державних органів, громадських організацій про усунен-
ня порушень закону, причин і умов, що сприяли вчинен-
ню правопорушень;
4) керує роботою канцелярії суду;
5) організовує роботу по підвищенню кваліфікації
працівників суду.
Голова районного (міського) суду може здійснювати
інші повноваження, надані йому законодавством.
У разі тимчасової відсутності (хвороба, відпустка
тошо) голови суду та його заступника виконання обов'я-
зків голови покладається начальником Головного управ-
ління Міністерства юстиції України в АРК, управлінь
юстиції в областях, містах Києві та Севастополі за узго-
дженням з головою Верховного суду АРК, обласного,
Київського та Севастопольського міських судів на одно-
го з суддів цього суду.
Організація судових та правоохоронних органів
Контрольні запитання
І. Які повноваження районного (міського) суду з розгляду кри-
мінальних справ?
2. Які повноваження районного (міського) суду з розгляду
цивільних справ?
3. Які види діяльності, крім відправлення правосуддя, здійсню-
ються районними судами?
4. Чим займається апарат суду? -,.
§ 3. Верховний суд Автономної Республіки Крим,
обласні суди, суди міст Києва
та Севастополя
Верховний суд АРК, обласні суди, суди міст Києва та
Севастополя є вищими відносно районних (міських) су-
дів і складають другу ланку судової системи. Вони здійс-
нюють нагляд за судовою діяльністю районних (міських)
судів, розташованих на території відповідно АРК, облас-
тей, міст Києва та Севастополя.
Порядок створення, структура, компетенція та загаль-
на організація діяльності цих судів визначаються Консти-
туцією України, законами «Про судоустрій України» та
«Про статус суддів».
Верховний суд АРК, обласні суди, міські суди Києва
та Севастополя в цілому є рівними за сво'їм становищем у
судовій системі. Нагляд за їх судовою діяльністю здійснює
Верховний Суд України.
Порядок формування суду. Кількісний склад Верхов-
ного суду АРК, обласного, Київського та Севастопольсь-
кого міських судів визначається Президентом України за
поданням Міністра юстиції України.
До суддів цих судів порівняно з суддями районної (мі-
ської) ланки закон ставить додаткові вимоги, що стосу-
ються більшого життєвого і професійного досвіду. Так,
суддями цих судів можуть бути громадяни України, що
досягли на день обрання 30-річного віку і мають стаж ро-
боти у галузі права не менше п'яти років, у тому числі не
Розділ IV. Судова система
менше трьох років на посаді судді. Всі судді цих судів оби-
раються на посаду Верховною Радою України.
Оскільки відповідно до ч. З ст. 17 КПК кримінальні
справи про злочини, за які законом передбачена можли-
вість призначення покарання у вигляді довічного ув'яз-
нення, в суді першої інстанції розглядаються судом у
складі двох суддів і трьох народних засідателів (а всі спра-
ви про ці злочини підсудні судам другої ланки), в цих су-
дах діє інститут народних засідателів.
Народні засідателі цих судів обираються за поданням
голів Верховного суду АРК, обласного, Київського та Се- ,
вастопольського міських судів у необхідній кількості від-
повідно Верховною Радою АРК, обласними, Київською та
Севастопольською міськими радами строком на п'ять
років. Закон «Про судоустрій України» (ст. 55) передбачає
певні вимоги до кандидатів у народні засідателі. Так, на-
родним засідателем цих судів може бути громадянин
України, який досяг на день обрання 30-річного віку1.
Верховний суд АРК, обласний, Київський та Севасто-
польський міські суди діють у складі: 1) президії суду; 2)
судової колегії з цивільних справ; 3) судової колегії з кри-
мінальних справ.
У межах своїх повноважень ці суди:
- розглядають справи як суди першої інстанції, у ка-
саційному порядку, порядку нагляду і за нововиявленими
обставинами;
- здійснюють нагляд за судовою діяльністю районних
(міських) судів, міжрайонних (окружних) судів;
- вивчають і узагальнюють судову практику, аналізу-
ють судову статистику;
1 Законом не встановлено порядок підбору кандидатур, рекомен-
дованих до обрання народними засідателями. Тому на практиці роз-
роблений механізм, згідно з яким у кожному районі АРК, області,
містах Києві та Севастополі з огляду на чисельну потребу на загальних
зборах трудових колективів висуваються представники, що дали зго-
ду на обрання їх народними засідателями. Прізвища кандидатів вно-
сяться до вільного списку від району (міста).
^БЯ Організація судових та правоохоронних органів

- здійснюють інші повноваження, надані їм законо-
давством.
Нагляд за судовою діяльністю передбачає перевірку
законності і обґрунтованості вироків, рішень, ухвал та
постанов районних (міських) судів, вжиття заходів щодо
усунення допущених порушень.* При цьому Верховний
суд АРК, обласні, Київський та Севастопольський міські
суди можуть вилучити цивільну або кримінальну справу
з будь-якого розташованого на підвідомчій їм території
районного (міського) суду і прийняти її до свого прова-
дження або передати справу для розгляду з одного район-
ного (міського) суду в інший районний (міський) суд на
підставах, зазначених у законі.
Президія суду. Президія Верховного суду АРК, облас-
ного, Київського та Севастопольського міських судів утво-
рюється у складі голови, заступників голови та суддів. По-
ряд із суддями, що входять у президію за посадою (голова,
заступники голови), до неї входять також декілька най-
більш досвідчених суддів цього суду. Кількісний склад пре-
зидії залежить від загальної чисельності суддів у судах об-
ласті (АРК, містах Києві та Севастополі) та обсягів роботи
і коливається від 5 до 9 чоловік. Персональний і кількісний
склад президії затверджується Президентом України.
Основною функцією президії судів другої ланки є усу-
нення судових помилок у цивільних і кримінальних спра-
вах, рішення з яких набрали законної сили. Поряд з цією
судовою функцією (функцією правосуддя) президія здій-
снює й інші функції, які можна поділити на організацій-
но-розпорядчі, аналітичні та методичні. Ці функції про-
являються в повноваженнях президії, закріплених у ст. 33
Закону «Про судоустрій України».
У межах своїх повноважень президія Верховного суду
АРК, обласного, Київського та Севастопольського місь-
ких судів:
1) розглядає справи у порядку нагляду і за нововияв-
леними обставинами;
2) затверджує за поданням голови суду склад судової ко-
легії з цивільних справ і судової колегії з кримінальних справ;
Розділ IV. Судова система
3) розглядає матеріали вивчення та узагальнення су-
дової практики і аналізу судової статистики;
4) заслуховує звіти голів судових колегій про діяль-
ність колегії, розглядає питання роботи апарату суду;
5) надає допомогу районним (міським) судам у правиль-
ному застосуванні законодавства;
6) здійснює інші повноваження, надані їй законодав-
ством.
До організаційно-розпорядчих повноважень, таким
чином, належать затвердження кількісного і персональ-
ного складу судових колегії, заслуховування звітів голів
судових колегій та керівників структурних підрозділів
апарату суду.
Аналітична функція полягає у розгляді матеріалів ви-
вчення і узагальнення судової практики всіх загальних
судів, що діють на підвідомчій території, прийнятті поста-
нов рекомендаційного характеру, спрямованих на забез-
печення однаковості судової практики.
Методична функція спрямована на надання допомо-
ги районним (міським), міжрайонним (окружним) судам
у правильному застосуванні законодавства. При цьому
практика розробила різні форми здійснення цієї функції:
- звіти суддів цього суду щодо результатів їх виїзду в
районні суди для вивчення справ, що розглядаються, і
надання допомоги суддям першої ланки;
- заслуховування повідомлень голів районних (місь-
ких) судів з питань організації діяльності судів і контро-
лю за додержанням процесуальних строків.
Засідання президії проводяться не рідше двох разів на
місяць. Вони є правомочними за наявності більшості чле-
нів президії.
При розгляді судових справ у засіданнях президії обо-
в'язково бере участь прокурор (відповідно АРК, областей,
міст Києва та Севастополя). Постанови президії прийма-
ються відкритим голосуванням більшістю голосів членів
президії, що беруть участь у голосуванні, та підписують-
ся головою суду.
Судові колегії. Всі судді судів другої ланки поділені на
дві колегії: судову колегію з цивільних справ і судову ко-
легію з кримінальних справ. Кількісний і персональний
склад кожної колегії затверджується президією цього суду,
їх очолюють заступники голови суду. Голові цього суду
надано право в необхідних випадках своїм розпоряджен-
ням залучати суддів однієї колегії для розгляду справ у
складі іншої колегії.
Судові колегії розглядають у межах своїх повноважень
справи як суди першої інстанції, у касаційному порядку та
за нововиявленими обставинами. Вони вивчають і узагаль-
нюють судову практику, аналізують судову статистику,
здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством.
Для розгляду конкретних справ у першій інстанції або
для перегляду справ у касаційному порядку головами ко-
легій формуються судові склади (тимчасові судові колегії):
для перегляду справ у касаційному порядку — у складі
трьох суддів, для розгляду справ у першій інстанції —
трьох судців або двох судців і трьох народних засідателів.
Судові колегії розглядають як суд першої інстанції
цивільні або кримінальні справи, прийняті до свого про-
вадження чи віднесені законом до підсудності цих судів,
а як суд касаційної інстанції — справи по скаргах або ка-
саційних поданнях прокурорів на рішення, ухвали, виро-
ки та постанови районних (міських) судів, що не набрали
законної сили.
Перелік кримінальних справ, що розглядаються по
першій інстанції, закріплений у ст. 34 КПК. Це справи про
особливо небезпечні державні злочини (ст. ст. 56,56і, 58—
60,62,63 КК), інші державні злочини (ст. ст. 66-69,69і, 71,
76 та ін.), а також про навмисні вбивства, зґвалтування
при обтяжуючих обставинах та деякі інші злочини.
Щодо цивільних справ, то у ЦПК такого спеціально-
го переліку немає, оскільки всі цивільні справи позовно-
го провадження розглядаються районними (міськими)
судами. Однак справи по скаргах, що розглядаються в
порядку цивільного судочинства, передбачають підсуд-
ність справи судам різних ланок. Наприклад, скарги на
Розділ IV. Судова система
рішення обласної виборчої комісії розглядаються облас-
ними і прирівняними до них судами.
Крім того, судові колегії з цивільних і кримінальних
справ мають право вилучити будь-яку кримінальну або
цивільну справу з районного (міського) суду, прийняти до
свого провадження та розглядати її як суд першої
інстанції.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38