https://wodolei.ru/catalog/ekrany-dlya-vann/Alavann/ 
А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

Проте автор
вправi без згоди видавництва, з яким уклав видавничий договiр,
але обовязково повiдомивши його, надрукувати свiй твiр в Ук-
раєнi в газетах, журналах, альманахах.

Строк для випуску твору в свiт коротший вiд строку дiє видав-
ничого договору. Цей строк конкретизууться в Типових видав-
ничих договорах. Так, твiр обсягом до 10 авторських аркушiв
мау бути випущений в свiт протягом одного року, понад 10 ав-
торських аркушiв - протягом двох рокiв.

Типовi видавничi договори передбачають також конкретнi стро-
ки подання твору до видавництва. Строк, протягом якого автор
зобовязаний створити i передати видавництву обумовлений до-
говором твiр, визначауться тiльки угодою сторiн, вiн не пiдлягау
нормуванню.

Строки для розгляду i оцiнки твору нормованi i не можуть
змiнюватися угодою сторiн нi в бiльший, нi в менший бiк.

Вiдповiдно до Типового видавничого договору рукопис вва-
жауться таким, що надiйшов до видавництва, якщо вiн поданий
комплектне, належним чином оформлений i протягом 10 днiв
пiсля його одержання видавництво не предявило авторовi пре-
тензiй щодо оформлення чи комплектностi рукопису.

Протягом ЗО днiв i додатково ще по 4 днi на кожний автор-
ський аркуш видавництво зобовязане розглянути поданий у на-
лежному виглядi рукопис i повiдомити автора або про схвалення
твору, або про його вiдхилення на пiдставах, передбачених дого-
вором, або про внесення до твору необхiдних поправок з точ-
ним визначенням єх сутi. Виправлений автором рукопис видав-
ництво повинно розглянути протягом 15 днiв i додатково по 2

408

днi на кожний авторський аркуш. Якщо авторовi протягом вка-
заного строку не буде надiслано повiдомлення, твiр вважауться
схваленим. Для iнших видiв авторських договорiв вiдповiдними
типовими договорами також встановленi конкретнi строки для
створення i передачi твору органiзацiє, для його розгляду i оцiн-
ки, але iншоє тривалостi.

Усi авторськi договори двостороннi, тобто кожна iз сторiн на-
дiлена певними правами i обовязками.

Обовязки автора твору. За авторським договором (крiм дого-
вору про депонування рукопису) автор передау або зобовязууться
створити i в обумовлений договором строк передати органiзацiє
(або громадянину - в договорi художнього замовлення) оформ-
лений вiдповiдно до Типового договору твiр.

Автор твору зобовязаний (там, де це передбачено Типовим до-
говором) вносити за вказiвкою органiзацiє змiни i поправки, якщо
вони не виходять за межi умов договору. iнколи виникау не-
обхiднiсть внести вщповiднi змiни, поправки або доповнення навiть
пiсля схвалення твору. У таких випадках автор зобовязаний дооп-
рацювати твiр, внести вiдповiднi змiни, поправки чи доповнення.

Автор зобовязаний на вимогу видавництва i без додатковоє
винагороди вичитати коректуру, для чого угодою сторiн визна-
чауться певний строк.

Обовязки органiзацiє, яка використовуу твiр. Органiзацiя, з якою
укладено авторський договiр про створення i передачу для вико-
ристання твору, зобовязана прийняти обумовлений договором
твiр, розглянути його в установленi строки i вiдповiдно оцiнити
його. Власне прийняти твiр означау схвалити якiсть оформлен-
ня твору. Якщо твiр оформлено належним чином, автору ви-
дауться розписка (повiдомлення) про те, що твiр прийнято. В
установленi строки видавництво мау розглянути твiр i прийняти
рiшення про схвалення твору, його доробку або вiдхилення. Якщо
доробка твору з обуктивних причин неможлива або пiсля до-
робки було визнано його непридатнiсть до використання, ав-
торський договiр пiдлягау розiрванню.

Основним обовязком органiзацiє, яка прийняла твiр для вико-
ристання, у випуск його у свiт в установленi строки. Вiдповiдно
до Закону про авторське право твiр вважауться випущеним у
свiт (опублiкованим), якщо випущено в обiг примiрники твору
або твiр публiчно виконаний, публiчно показаний, переданий
по радiо чи телебаченню або будь-яким iншим способом по-
вiдомлений невизначеному колу осiб.

Якщо ж органiзацiя протягом визначеного договором строку
не здiйснила або не почала використання схваленого нею твору,

409

вона зобовязана на вимогу автора сплатити йому обумовлену
винагороду повнiстю, якщо не доведе, що використати твiр не
змогла з обставин, якi не залежать вщ автора.

Глава 25
Захист авторських прав i сумiжних прав

Захист майнових i особистих немайнових прав авторiв
здiйснюуться нормами рiзних галузей права - кримiнального,
адмiнiстративного, цивiльного. Проте найчастiше застосовують-
ся цивiльно-правовi засоби захисту авторських прав. Порушен-
ня прав автора можуть бути повязанi з порушенням його май-
нових iнтересiв або тiльки особистих прав. Випуск у свiт твору
без зазначення iменi автора, iз змiнами, самовiльно внесеними
видавництвом, постановки драматичного твору iз змiнами без
схвалення автора, перекручення твору, все це порушення осо-
бистих прав без матерiальноє шкоди. У таких випадках автор
вправi вимагати здiйснення дiй, необхiдних для задоволення його
порушених iнтересiв.

Проте часто порушення особистих прав автора завдау йому i
майнових збиткiв (наприклад, використання твору без згоди ав-
тора i без виплати йому винагороди). Порушення майнових прав
тягне за собою обовязок порушника вiдшкодувати автору зав-
данi збитки.

Захист iнтересiв автора та його правонаступникiв в Украєнi i за
кордоном здiйснюу Державне агентство Украєни з авторських i су-
мiжних прав, яке надiлене широкими повноваженнями. ДААСП
Украєни представляу i захищау iнтереси лiтераторiв, художникiв,
журналiстiв, кiнематографiстiв, у тому числi й iноземних. На про-
хання авторiв ДААСП Украєни захищау єхнi iнтереси у взаумовiд-
носинах з видавництвами, збирау вiд усiх видовищних пiдприумств
винагороду за публiчне виконання творiв на територiє Украєни i
за кордоном та виплачуу єє авторам чи єх правонаступникам, одер-
жуу i виплачуу украєнським та iноземним авторам, єхнiм правона-
ступникам потиражну винагороду за видання творiв художньоє
лiтератури, за кiнофiльми, телефiльми, використання творiв об-
разотворчого мистецтва тощо. Представники ДААСП Украєни
виступають у судi вiд iменi авторiв та єхнiх правонаступникiв у
позовах, що випливають з авторського права.

Закон чiтко визначау, що у порушенням авторського права i
сумiжних прав. Зокрема, порушенням авторського права i сумiж-
них прав у:

410

- будь-яке вiдтворення, розповсюдження та iнше викорис-
тання, а також ввезення в Украєну без дозволу осiб, якi мають
авторське право чи сумiжнi права, примiрникiв творiв, фоно-
грам, програм мовлення;

- ввезення на територiю Украєни примiрникiв творiв i фоно-
грам, якi в Украєнi охороняються, iз краєн, де цi твори i фоно-
грами не охороняються.

Примiрники творiв i фонограм, виготовлених i розповсюдже-
них з порушенням авторського права i сумiжних прав, у контра-
фактними, тобто незаконно виготовленими.

У разi порушення авторського права i сумiжних прав суд чи
арбiтражний суд може постановити рiшення чи ухвалу про забо-
рону випуску твору, виконання постановки, фонограми, пере-
дачi в ефiр i по проводах, про припинення єх розповсюдження,
про вилучення, конфiскацiю всiх примiрникiв твору або фоно-
грам та обладнання i матерiалiв, призначених для єх виготовлен-
ня i вiдтворення.

Суд чи арбiтражний суд може також винести рiшення про зни-
щення або вiдчуження всiх примiрникiв твору або фонограми,
визнаних контрафактними. Таке саме рiшення може бути прий-
нято щодо усiх клiше, матриць, форм, оригiналiв, магнiтних
стрiчок, фотонегативiв та iнших предметiв, за допомогою яких
вiдтворюються примiрники твору, фонограми, програми мовлен-
ня, а також матерiалiв i обладнання, що використовуються для
єх вiдтворення.

У разi порушення авторського права i сумiжних прав потерпiлi
мають право вимагати:

- вiдшкодування збиткiв, завданих порушенням, у тому числi
втраченоє вигоди;

- вилучення та спрямування на єх користь прибуткiв поруш-
ника, одержаних ним у результатi порушення авторського права
i сумiжних прав, замiсть вiдшкодування збиткiв;

- виплати компенсацiє в розмiрi вiд 10 до 50 000 мiнiмальних
розмiрiв заборiтноє плати замiсть вiдшкодування збиткiв чи стяг-
нення прибуткiв. Остаточну суму визначау суд.

Крiм зазначених санкцiй суд чи арбiтражний суд за порушен-
ня авторського права або сумiжних прав стягуу з порушника
штраф в розмiрi 10 вiдсоткiв вiд суми, присудженоє судом на
користь позивача.

Потерпiлi мають також право вимагати вiдшкодування мораль-
ноє шкоди в розмiрi, що визначауться судом.

411

Пiдроздiл 2
Право промисловоє власностi

Другу групу видiв творчостi становить науково-технiчна
дiяльнiсть, результати якоє називають промисловою власнiстю.
За Паризькою конвенцiую про охорону промисловоє власностi
вiд 20 березня 1883 р., до якоє приудналася Украєна, до обуктiв
промисловоє власностi вiдносять винаходи, загальнокориснi зраз-
ки, промисловi малюнки i моделi, фабричнi товарнi знаки, зна-
ки обслуговування, фiрмене найменування i вказiвки про мiсце
походження або найменування мiсця походження, а також за-
побiгання недобросовiснiй конкуренцiє.

У цьому перелiку не йдеться про рацiоналiзаторськi пропо-
зицiє, секрети виробництва (ноу-хау), селекцiйнi досягнення.
Проте в пунктi 3 статтi i цiує конвенцiє уточнюуться, що обук-
тами промисловоє власностi можуть бути усi продукти як вироб-
люванi, так i природного походження.

Отже, промислову власнiсть можна визначити як результати
науково-технiчноє творчостi, якi можуть бути використанi на ко-
ристь людини в будь-якiй єє доцiльнiй дiяльностi.

Украєна поставила собi за мету докорiнно оновити суспiльст-
во, перебудувати господарський механiзм i врештi-решт iстотно
полiпшити добробут народу. У розвязаннi цих завдань велике
значення мау використання потужного науково-технiчного по-
тенцiалу краєни, зокрема такого невичерпного джерела, як тех-
нiчна творчiсть, i вищого єє рiвня - винахiдництва.

Винахiдництво - це одна з обуктивно необхiдних стадiй у
процесi перетворення науки на безпосередню продуктивну силу.
З одного боку, воно стикууться з науковою дiяльнiстю, насам-
перед з єє результатами - вiдкриттями, а з другого - забезпечуу
суспiльне виробництво необхiдними засобами, знаряддями, тех-
нологiями, матерiалами тощо. Досягнення науки стають фунда-
ментальною базою для технiчноє творчостi, яку постiйно стиму-
люу гостра потреба суспiльного виробництва у новiй технiцi,
технологiє, матерiалах та iнших знаряддях i засобах. У силу цих
факторiв значення винахiдництва для пiдвищення суспiльного
виробництва, розвязання суспiльно-економiчних проблем важ-
ко переоцiнити. Створення i впровадження технiчних удоскона-
лень значною мiрою залежить вiд правильного регулювання твор-
чоє дiяльностi, яка полягау у пошуках нових рiшень з метою
пiдвищення рiвня виробництва. Розробка таких рiшень, єх оформ-
лення, використання у народному господарствi породжують ряд

412

правових вiдносин мiж авторами пропозицiй, єхнiми володiль-
цями та особами й органiзацiями, що єх використовують. Цi вiдно-
сини регулюються правом промисловоє власностi або патентним
правом, оскiльки основним правоохоронним документом, яким
захищаються обукти промисловоє власностi, у патент (деякi ре-
зультати науково-технiчноє творчостi охороняються свiдоцт-
вами).

Патентне законодавство в Украєнi формууться досить актив-
но, оскiльки така форма охорони результатiв творчоє дiяльностi
вiдповiдау вимогам ринковоє економiки. Воно мау передусiм сти-
мулювати широкий розвиток науково-технiчноє творчостi i ви-
користання єє досягнень у народному господарствi Украєни.

Основними джерелами законодавства Украєни про промисло-
ву власнiсть на сьогоднi у: Закон Украєни <Про власнiсть> вiд 7
лютого 1991 р.; Закон Украєни <Про основи державноє полiтики
в сферi науки i науково-технiчноє дiяльностi> вiд 13 грудня 1991 р.;

Закон Украєни <Про науково-технiчну iнформацiю> вiд 25 черв-
ня 1993 р.; Закон Украєни <Про охорону прав на винаходи i
кориснi моделi> вiд 15 грудня 1993 р.; Закон Украєни <Про охо-
рону прав на промисловi зразки> вiд 15 грудня 1993 р.; Закон
Украєни <Про охорону прав на знаки для товарiв i послуг> вiд 15
грудня 1993 р.; Закон Украєни <Про охорону прав на сорти рос-
лин> вiд 21 квiтня 1993 р.; Закон Украєни <Про тваринництво>
вiд 15 грудня 1993 р.; Положення про Державне патентне вiдом-
ство Украєни вiд 21 липня 1992 р.; Тимчасова методика (основнi
положення) визначення доходу вiд використання винаходiв та
рацiоналiзаторських пропозицiй та iн.

Важливим джерелом патентного права Украєни у мiжнароднi
договори. Кабiнет Мiнiстрiв Украєни своую заявою вiд 26 серп-
ня 1992 р. проголосив про приуднання Украєни до Паризькоє
конвенцiє про охорону промисловоє власностi, Мадридськоє уго-
ди про мiжнародну реустрацiю знакiв, до Договору про патентну
кооперацiю. Уряд Украєни взяв на себе обовязки, що виплива-
ють iз зазначених конвенцiй, Угоди i Договору. Якщо мiжнарод-
ним договором Украєни встановлено iншi правила, нiж тi, що
передбаченi законодавством Украєни про промислову власнiсть,
то застосовуються правила мiжнародного договору.

iноземнi особи мають рiвнi з особами Украєни права, передба-
ченi законодавством Украєни про промислову власнiсть, вiдпо-
вiдно до мiжнародних договорiв чи на основi принципу взаум-
ностi. iноземнi та iншi особи, що проживають чи мають пос-
тiйне мiсцезнаходження поза межами Украєни, реалiзують своє
права через представникiв - патентних повiрених, якi мають

413

бути зареустрованi в Державному комiтетi Украєни з питань iнте-
лектуальноє власностi Украєни (Держпатент Украєни).

Глава 26

Право на винаходи, кориснi моделi,
промисловi зразки

1.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85


А-П

П-Я