Порядок укладення договору пiдряду на капiтальне будiвницт-
во визначауться загальними положеннями про укладення ци-
вiльно-правових договорiв. У разi виникнення розбiжностей вони
регулюються статтею 10 Арбiтражного процесуального кодексу
Украєни, змiст якоє розглянуто в попередньому параграфi.

Змiст договору. Права i обовязки замовника. Змiст договору
пiдряду на капiтальне будiвництво становлять його умови про
права i обовязки сторiн. Оскiльки цей договiр у двостороннiм,
то в ньому обидвi сторони надiленi i правами, i обовязками.

Досить широке коло обовязкiв покладено на замовника. Вiн
повцнен у строки, визначенi нормативне або за договором, на-
дати генеральному пiдрядчику проектно-кошторисну та iншу до-

188

кументацiю, передати йому майданчик для будiвництва пiдприум-
ства, забезпечити своучасне вiдкриття i безперервнiсть фiнансу-
вання будiвництва та оплату виконаних будiвельно-монтажних
робiт. Замовник повинен вiдповiдно до графiка, узгодженого iз
строками виконання будiвельно-монтажних робiт i введення в
дiю завершених обуктiв, комплексно передати генеральному
пiдрядчику устаткування, матерiали, вироби, обовязок постав-
ки яких покладено на замовника. Якщо замовник укладау дого-
вори на монтаж устаткування безпосередньо з монтажними, спе-
цiалiзованими органiзацiями, машинобудiвними пiдприумства-
ми (обуднаннями), а також з пуско-налагоджувальними орга-
нiзацiями, то замовник повинен забезпечити виконання цих робiт
у погодженi з генеральним пiдрядчиком строки.

Замовник повинен своучасно укомплектувати обукти, якi
пiдлягають введенню в дiю, кадрами, забезпечити цi обукти си-
ровиною i енергоресурсами, провести комплексне випробуван-
ня устаткування, прийняти вiд генерального пiдрядчика за ак-
том закiнченi обукти, разом з iншими учасниками iнвестицiй-
ного процесу ввести єх у дiю в установленi строки i провести за
них розрахунки. Саме на замовника покладений обовязок за-
безпечення <життуздатностi> обукта - приуднання прокладе-
них нових мереж водо-, газо- i паропроводiв, каналiзацiє, залiз-
ничних колiй, кабельних лiнiй та iнших комунiкацiй до дiючих
мереж та лiнiй.

На замовника покладено також контроль i технiчний нагляд за
вiдповiднiстю обсягу i вартостi виконаних робiт проектам, кош-
торисам та будiвельним нормам i правилам, а матерiалiв i конст-
рукцiй - державним стандартам i технiчним умовам. Пiд час
здiйснення контрольних функцiй замовник не повинен втруча-
тися в оперативно-господарську дiяльнiсть пiдрядчика. Якщо
замовником будуть виявленi вiдхилення вiд умов договору, за-
твердженоє проектно-кошторисноє документацiє, будiвельних
норм i правил, вiн видау пiдрядчику розпорядження про усунен-
ня допущених вiдхилень; а в необхiдних випадках припиняу бу-
дiвельнi роботи i затримуу єх оплату до усунення вiдхилень. Що
ж до прав замовника, то вони, як i в будь-якому двосторонньо-
му договорi, узгоджуються з обовязками контрагента, тобто ге-
нерального пiдрядчика.

Права i обовязки генерального пiдрядчика. Генеральний пiдряд-
чик зобовязаний побудувати передбачений договором обукт
вiдповiдно до проектно-кошторисноє документацiє, забепечити
виконання будiвельно-монтажних робiт вiдповiдно до будiвель-
них норм i правил, зробити iндивiдуальне випробування змон-

189

тованого ним устаткування, взяти участь у комплексному ви-
пробуваннi устаткування, здати робочiй комiсiє закiнченi обукти
будiвництва, пiдготовленi до випуску продукцiє i надання по-
слуг, а також забезпечити разом iз замовником i субпiдрядними
органiзацiями введення єх у дiю в установленi строки.

Генеральний пiдрядчик мау забезпечити виконання будiвель-
но-монтажних робiт згiдно з графiком, складеним з урахуван-
ням норм тривалостi будiвництва i узгодженим iз замовником та
субпiдрядними органiзацiями.

Генеральний пiдрядчик повинен координувати дiє усiх учас-
никiв будiвництва, його рiшення з приводу виконання затверд-
жених планiв i графiкiв виробництва будiвельно-монтажних робiт
у обовязковим для всiх учасникiв будiвництва, незалежно вiд єх
вiдомчоє належностi.

Генеральний пiдрядчик гарантуу якiсть виконаних робiт про-
тягом певного часу (гарантiйного строку). Гарантiйнi строки у
будiвництвi залежать вiд виду будiвельно-монтажних робiт, вони
встановленi нормативне, але за домовленiстю можуть збiльшу-
ватись. Пiдрядчик зобовязаний за свiй рахунок усунути дефек-
ти, допущенi з його вини у виконаних роботах, якщо єх виявле-
но протягом гарантiйного строку. Для загальнобудiвельних робiт
гарантiйний строк становить один рiк, для систем центрального
опалення - один сезон. Пiдрядчик, який веде будiвництво жи-
лих будинкiв, зобовязаний за свiй рахунок усунути дефекти,
допущенi з його вини, якщо вони виявленi протягом дворiчного
гарантiйного строку вiд дня прийняття жилого будинку в екс-
плуатацiю (незалежно вiд виду робiт).

Права генерального пiдрядчика полягають у тому, Що вiн може
вимагати вiд замовника безумовного виконання всiх покладених
на нього Правилами та iншими нормативними актами, а також
договором обовязкiв i створення належних умов для здiйснення
будiвельно-монтажних робiт.

Прийняття в експлуатацiю закiнчених будiвництвом обуктiв.
Порядок приймання обуктiв як виробничого, так i невиробни-
чого призначення, визначений ще Постановою Ради Мiнiстрiв
СРСР вiд 23 сiчня 1981 р. <Про прийняття в експлуатацiю закiн-
чених будiвництвом обуктiв>, дiу в Украєнi до цього часу. Цим
актом докладно регулюуться порядок предявлення до розгляду
комiсiую обукта, порядок утворення i компетенцiя державних i
робочих приймальних комiсiй, а також порядок органiзацiє єх
роботи.

Договiр пiдряду на капiтальне будiвництво вважауться вико-
наним генпiдрядчиком i замовником, якщо будова (обукт) у вста-

190

новлений договором строк прийнята в експлутацiю без недолiкiв
i дефектiв. Вiдповiдно до встановленого порядку закiнченi будiв-
ництвом (реконструкцiую, розширенням) i пiдготовленi до екс-
плуатацiє обукти предявляються замовником державним прий-
мальним комiсiям. Обукти, що будуються <пiд ключ>, предяв-
ляються до приймання державними приймальними комiсiями
пiдрядчиком спiльно iз замовником.

Склад комiсiє затверджууться вiдповiдним компетентним ор-
ганом (вiд Кабiнету Мiнiстрiв Украєни до виконкомiв мiсцевих
Рад народних депутатiв) залежно вiд характеру обукта i його
кошторисноє вартостi.

Державнi приймальнi комiсiє приймають закiнченi будiвницт-
вом обукти виробничого призначення лише тодi, коли вони
пiдготовленi до експлуатацiє (укомплектованi кадрами, забезпе-
ченi енергоресурсами, сировиною тощо), на них усуненi недо-
робки i на встановленому обладнаннi розпочато випуск продукцiє
(надання послуг), передбаченоє проектом, в обсязi, що вiдповi-
дау нормам освоуння проектних потужностей у початковий пе-
рiод.

Приймання обуктiв житлово-цивiльного призначення
здiйснюуться комiсiями лише тодi, коли виконано всi будiвель-
но-монтажнi роботи i благоустрiй територiй, за умови забезпе-
чення обуктiв устаткуванням та iнвентарем у повнiй вiдповiд-
ностi iз затвердженими проектами, а також пiсля усунення не-
долiкiв.

Приймання в експлуатацiю закiнчених будiвництвом обуктiв
оформляуться актами державних приймальних комiсiй. В актах
дауться оцiнка якостi будiвельно-монтажних робiт та прогресив-
ностi технологiчних i архiтектурно-будiвельних рiшень, перед-
бачених проектом. Акти пiдписують голова та всi члени комiсiє.
Якщо в окремих членiв комiсiє у заперечення, єх розглядають за
участю органiв, якi представляють цi члени комiсiє, до затвер-
дження акта комiсiє. Датою введення обукта в експлуатацiю вва-
жауться дата пiдписання акта усiм складом державноє приймаль-
ноє комiсiє.

Вiдповiдальнiсть сторiн. За невиконання або неналежне вико-
нання обовязкiв за договором сторони - i пiдрядчик, i замов-
ник - несуть взаумну майнову вiдповiдальнiсть як у формi стяг-
нення неустойки, передбаченоє законом або договором, так i у
формi вiдшкодування збиткiв.

Заходи майновоє вiдповiдальностi, насамперед неустойка, були
встановленi донинi чинними Правилами про договори пiдряду
на капiтальне будiвництво (1986 р.), але єх застосування усклад-

191

нене тим, що в умовах нестабiльноє економiки неможливо нор-
мативне визначити розмiри неустойки, якi б ефективно вплива-
ли на порушникiв договору. Виходячи з цього, сторони при ук-
ладеннi договору повиннi самостiйно визначати розмiри неус-
тойок за недовиконання або невиконання договiрних зобовя-
зань.

Що стосууться пiдстав стягнення неустойки, то в цiй частинi
Правила про договори пiдряду на капiтальне будiвництво не втра-
тили свою актуальнiсть.

Як свiдчить судово-арбiтражна практика, за порушення зобо-
вязань винна сторона сплачуу неустойку, якщо єє розмiр визна-
чений у договорi. За iнших умов вiдповiдальнiсть настау у формi
вiдшкодування заподiяних збиткiв. Таким чином значно пiдви-
щууться роль договору пiдряду на капiтальне будiвництво.

Замовник несе вiдповiдальнiсть за несвоучасне надання пiдряд-
чику проектно-кошторисноє та iншоє документацiє.

У випадку порушення договiрних зобовязань може встанов-
люватись вiдповiдальнiсть замовника за:

а) прострочення передавання обладнання для монтажу, мате-
рiалiв i виробiв, включаючи матерiали i вироби, необхiднi для
монтажу обладнання, - у виглядi неустойки в розмiрi певного
вiдсотка вiд вартостi не переданого у строк обладнання (за окре-
мими назвами);

б) передавання для монтажу некомплектного обладнання - у
виглядi штрафу в розмiрi певного вiдсотка вiд вартостi переда-
ного некомплектного обладнання разом iз вартiстю деталей, яких
не вистачау;

в) затримку початку приймання пiдприумства, будови, спору-
ди, окремих черг, пускових комплексiв, а також обуктiв, якi
пiдлягають здачi в експлуатацiю до повного завершення будiв-
ництва, - у виглядi пенi;

г) затримку розрахункiв за виконанi будiвельно-монтажнi ро-
боти у разi консервацiє обуктiв i приймання законсервованих
робiт - у виглядi пенi за кожний день прострочення;

д) незабезпечення в погодженi з пiдрядчиками строки вико-
нання робiт за договором пiдряду, укладеним безпосередньо з
монтажними або iншими спецiалiзованими органiзацiями, ма-
шинобудiвними пiдприумствами, а також пуско-налагоджуваль-
ними органiзацiями, -у виглядi неустойки певного розмiру за
кожний день прострочення.

Пiдрядчик також може нести майнову вiдповiдальнiсть у разi
порушення iнших договiрних обовязкiв. Так, на пiдрядчика може
покладатись вiдповiдальнiсть за:

192

а) несвоучасне закiнчення з вини пiдрядчика будiвництва дого-
вiрних обуктiв - у виглядi пенi за кожний день прострочення;

б) порушення строкiв здачi площ пiд монтаж обладнання, який
повиннi здiйснювати машинобудiвнi пiдприумства або iншi спе-
цiалiзованi органiзацiє за договорами пiдряду, укладеними iз за-
мовником, - у виглядi пенi за кожний день прострочення.

Крiм того, якщо у визначенi гарантiйнi строки пiдрядчик не
усуне недолiки, то замовник може стягнути з нього додаткову
неустойку.

Пiд час укладення договору сторони можуть самостiйно вста-
новлювати неустойки за порушення будь-яких договiрних зобо-
вязань, а також на свiй розсуд визначати єх розмiр i порядок
нарахування.

Крiм передбачених договорами неустойок, сторона, що пору-
шила зобовязання, повинна вiдшкодувати збитки, якi не по-
криваються сплаченою неустойкою, якщо цi збитки виразилися
у зроблених iншою стороною витратах, у втратi або пошкод-
женнi єє майна. Таке правило закрiплене у статтi 356 ЦК Украє-
ни. Воно обмежуу можливiсть сторiн стягнути збитки у повному
обсязi, тобто з урахуванням упущеноє вигоди, i тому неоднора-
зово пiддавалось в лiтературi гострiй критицi як таке, що не вiдпо-
вiдау iнтересам потерпiлоє сторони. (Це особливо важливо в умо-
вах формування ринкових вiдносин).

Зважаючи на те, що через iнфляцiю i нестабiльнiсть в еко-
номiцi сторони в договорi не можуть повною мiрою захистити
своє iнтереси шляхом встановлення неустойок за порушення умов
договору, це обмеження доцiльно в подальшому зняти.

Глава 12
Транспортнi договори

1. Види перевезень та єх правове регулювання

Змiст спецiальноє правоздатностi деяких пiдприумств складау
виробнича дiяльнiсть по наданню послуг, однi з яких являють
собою результат певних видiв дiяльностi або працi (споживнi
вартостi), втiлюються в товарах, а iншi послуги, навпаки, не за-
лишають реальних результатiв, що iснували б окремо вiд вико-
навцiв цих послуг.

Головна особливiсть договорiв по наданню послуг, на вiдмiну вiд
договорiв про виконання робiт, полягау в тому, що надання послуг
невiддiльне вiд дiяльностi особи, яка надау послуги. Корисний ефект

7 (>-257

193

такоє дiяльностi не виступау у виглядi певного осяжного матерiаль-
ного результату, як це мау мiсце у пiдрядних договорах, а полягау в
самому процесi надання послуги. Зобовязання по наданню послуг
виникають, зокрема, з транспортних договорiв.

В статтi 6 Закону Украєни вiд 10 листопада 1994 р. <Про транс-
порт> визначено загальнi основи господарськоє дiяльностi
пiдприумств транспорту. Перевезення пасажирiв, вантажiв, бага-
жу та пошти, надання iнших транспортних послуг, експлуатацiя i
ремонт шляхiв сполучення здiйснюються залiзницями, пароплав-
ствами, портами (пристанями), автомобiльними, авiацiйними, до-
рожнiми пiдприумствами, якщо це передбачено єх статутами.

Пiдприумства транспорту здiйснюють перевезення та надання
послуг на основi державних контрактiв i договорiв на перевезен-
ня пасажирiв i вантажiв з урахуванням економiчноє ефектив-
ностi провiзних та переробних можливостей транспорту. Еко-
номiчнi вiдносини пiдприумств транспорту, що виникають у про-
цесi перевезення, грунтуються на принципах взаумноє вигоди,
рiвноє та повноє вiдповiдальностi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85