Транспортнi договори подiляються на основнi та допомiжнi.
Основнi транспортнi договори опосереднюють головну сферу
взаумовiдносин транспортних органiзацiй i клiунтури (договори
перевезення пасажирiв, вантажiв, багажу та пошти, договори бук-
сирування). Допомiжнi договори сприяють нормальнiй органi-
зацiє перевiзного процесу (договори на органiзацiю перевезень,
експедицiє, на експлуатацiю пiдєзних колiй, подачу i прибиран-
ня вагонiв тощо).

Перевезення пасажирiв, вантажiв, багажу та пошти, залежно
вiд видiв транспорту, яким воно здiйснюуться, подiляються на:

а) залiзничнi; б) по внутрiшнiх водних шляхах (рiчковi); в)
морськi; г) повiтрянi; д) автомобiльнi. Крiм того, перевезення у
межах територiальноє сфери дiє однiує транспортноє органiзацiє
(наприклад, Львiвськоє залiзницi) вважаються перевезеннями
мiсцевого сполучення; перевезення двома чи кiлькома органiза-
цiями одного виду транспорту у перевезеннями у прямому спо-
лученнi, а перевезення за удиним транспортним документом
органiзацiями рiзних видiв транспорту - перевезеннями у пря-
мому змiшаному сполученнi.

На морському транспортi перевезення та буксирування бува-
ють: а) каботажнi - мiж портами Украєни; б) мiжнароднi пере-
везення - мiж iноземними портами.

Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1994. - №12. - Ст.10.
194

Кожен iз видiв транспорту у окремою господарською систе-
мою, що взаумодiу з iншими транспортними системами. Крiм
перелiчених, iснуу ще один вид транспорту - трубопровiдний,
який здiйснюу перекачування нафти, газу, води тощо. Проте
вiдносини, що складаються при транспортуваннi цих продуктiв
по трубопроводах, регулюються або законодавством про постав-
ки (нафти), чи законодавством про постачання (газом). Органi-
зацiя, що експлуатуу трубопровiд, одночасно у й володiльцем
продукцiє, яка перебувау у трубопроводi.

У Цивiльному кодексi Украєни (ст.358-368) визначенi загальнi
норми про договори перевезення пасажирiв та вантажiв. Деталь-
нiше регулювання умов перевезення пасажирiв, вантажiв та ба-
гажу, а також вiдповiдальнiсть сторiн за цими перевезеннями
здiйснюються статутами (кодексами) окремих видiв транспорту
i правилами, що прийнятi у встановленому порядку. До прий-
няття вiдповiдних актiв законодавства Украєни на територiє дер-
жави застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань,
якi не врегульованi законодавством Украєни, за умови, що вони
не суперечать Конституцiє i законам Украєни (Постанова Вер-
ховноє Ради Украєни №621 вiд 12 вересня 1991 р.). Зокрема, на
залiзничному транспортi дiу Статут залiзниць СРСР, затвердже-
ний Постановою Ради Мiнiстрiв СРСР вiд 6 квiтня 1964 р., на
рiчковому - Статут внутрiшнього водного транспорту СРСР,
затверджений Постановою Ради Мiнiстрiв СРСР вiд 15 жовтня
1955 р., на морському - Кодекс торговельного мореплавства
Украєни, затверджений Верховною Радою Украєни 9 грудня 1994
р., на повiтряному - Повiтряний кодекс Украєни, затверджений
Верховною Радою Украєни 4 травня 1993 р. Умови перевезення
пасажирiв, вантажiв та багажу автомобiльним транспортом i вiдпо-
вiдальнiсть сторiн за цi перевезення визначаються нормативни-
ми актами Украєни, зокрема Статутом автомобiльного транспорту
Украєни, затвердженим Радою Мiнiстрiв У РСР 27 червня 1969 р.

Згiдно з статутами (кодексами) розробляються та затверджу-
ються правила перевезення на окремих видах транспорту, а та-
кож у змiшаному сполученнi.

2. Змiст, укладення та оформлення договорiв перевезення
вантажiв

У Цивiльному кодексi Украєни (ст.358) окремо дауться визна-
чення договору перевезення вантажу. За договором перевезення
вантажу транспортна органiзацiя (перевiзник) зобовязууться до-
ставити ввiрений єй вiдправником вантаж до пункту призначен-

7

195

ня i видати його уповноваженiй на одержання вантажу особi
(одержувачевi), а вiдправник зобовязууться сплатити за переве-
зення вантажу встановлену плату.

Договiр перевезення конкретного вантажу у реальним, оскiль-
ки вiн вважауться укладеним в момент здачi вантажу транспортнiй
органiзацiє для перевезення. Послуга за перевезення надауться
за плату, причому обидвi сторони надiляються в договорi права-
ми та обовязками. Отже, договiр перевезення - сплатний i дво-
стороннiй.

Пiдприумства повiтряного, морського, автомобiльного, рiчко-
вого транспорту, враховуючи встановленi обсяги перевезення для
кожного з вiдправникiв, укладають з ними особливi органiзацiйнi
договори (спецiальнi, рiчнi, довгостроковi або навiгацiйнi), спря-
мованi на органiзацiю майбутнiх перевезень вантажiв. Так, вiдпо-
вiдно до статей 34-36 Статуту автомобiльного транспорту за
рiчним договором автотранспортне пiдприумство зобовязууться
у встановленi строки приймати, а вантажовiдправник - пред-
являти до перевезення вантажi в обумовленому обсязi. В рiчно-
му договорi встановлюються обсяги та умови перевезення, по-
рядок розрахункiв, а також визначаються рацiональнi маршрути
i схеми вантажопотокiв.

Договори на органiзацiю перевезень на морському транспортi
мають назву довготермiнових (ст.128 Кодексу торговельного мо-
реплавства), на рiчковому - навiгацiйних (ст.60 Статуту внутрiш-
нього водного транспорту). На залiзничному транспортi догово-
ри на органiзацiю перевезень вантажiв не укладаються.

Договори на органiзацiю перевезень у консесуальними, оскiль-
ки вважаються укладеними з моменту надання угодi сторiн на-
лежноє (письмовоє) форми. Вони не передбачають перевезення
конкретного вантажу, тому не у товарними угодами.

Зобовязання по перевезенню конкретного вантажу виникау з
договору перевезення, що укладауться в момент прийняття пе-
ревiзником вiд вiдправника вантажу разом з вiдповiдним транс-
портним документом. Якщо укладенню договору передуу пла-
нове завдання, то сторони конкретизують його на основi опера-
тивних документiв: декадних заявок - на залiзничному, рiчко-
вому та повiтряному транспортi. Згiдно з статтею 28 Статуту за-
лiзниць начальник вiддiлку залiзницi до настання планового мiся-
ця за погодженням з вантажовiдправником встановлюу порядок
виконання плану, що забезпечуу рiвномiрнiсть i ритмiчнiсть на-
вантаження транспортних засобiв протягом мiсяця та кожноє
доби, а також збiльшення перевезень i виконання завдань по
перевезенню вантажiв маршрутами. Погоджений порядок вико-

196

нання плану заноситься до облiковоє картки. Вiдправник за три
днi до настання декади подау начальниковi вiддiлку залiзницi
через начальника станцiє заявку на завантаження вагонiв, кон-
тейнерiв з календарним розкладом, кiлькiсть транспортних за-
собiв, що будуть завантаженi по окремих днях декади. Началь-
ником вiддiлку залiзницi разом з вантажовiдправником може вста-
новлюватись порядок подачi заявок i на бiльш тривалий строк.
Начальник станцiє за добу до настання декади повiдомляу кож-
ного вантажовiдправника про кiлькiсть подання вагонiв по днях
декади, по родах вантажiв i залiзницях призначення. Заявка на
позапланове перевезення подауться перевiзниковi не пiзнiш як
за пять днiв до дня навантаження. Якщо в перевiзника немау
можливостi надати засоби для такого перевезення або заявлене
перевезення у нерацiональним, начальник залiзницi чи вiддiлку
залiзницi повинен у триденний строк повiдомити заявниковi про
вiдмову у такому перевезеннi (ст.33 Статуту залiзниць).

З прийнятоє до виконання заявки на позапланове перевезення
виникау зобовязання, за яким перевiзник повинен подати пе-
ревiзнi засоби вiдправниковi та прийняти вiд нього вантаж, а
вiдправник - предявити вантаж до перевезення. Перевiзник i
вiдправник несуть майнову вiдповiдальнiсть за неподання пере-
вiзних засобiв, непредявлення до перевезення вантажу та за iншi
порушення обовязкiв, що випливають з плану перевезення або
прийнятоє заявки на позапланове перевезення. Зокрема, вiдправ-
ник, який не предявив вантаж до перевезення автомобiльним
транспортом, сплачуу автотранспортнiй органiзацiє штраф у
розмiрi 20% вiд вартостi перевезення всiує непредявленоє кiлькостi
вантажу порiвняно з мiсячним планом перевезення чи разовим
замовленням. Вантаж, який предявлений вiдправником у станi,
що не вiдповiдау правилам перевезення, i не був приведений
ним у належний стан в строк, що забезпечуу своучасну вiдправ-
ку, вважауться непредявленим.

Так само автотранспортна органiзацiя, що не подала вiдправ-
никовi транспортнi засоби, достатнi для перевезення вантажу,
передбаченого мiсячним планом перевезення або прийнятим до
виконання разовим замовленням, повинна сплатити вiдправни-
ковi штраф у розмiрi 20% вiд вартостi перевезення всiує невиве-
зеноє кiлькостi пiдготовленого до вiдправлення багажу, порiвня-
но з мiсячним планом чи разовим замовленням. Надання пере-
вiзних засобiв, не придатних до перевезення вантажу передбаче-
ного замовленням, прирiвнюуться до ненадання транспортних
засобiв (частини 2-4 ст.359 ЦК Украєни, ст.128 Статуту автомо-
бiльного транспорту).

197

За неподання залiзницею вагонiв для виконання планiв пере-
везення i за невикористання вiдправником поданих вагонiв або
вiдмову вiд них сплачууться штраф. Окремо передбачена вiдпо-
вiдальнiсть за невиконання планiв перевезення у контейнерах,
по залiзницях призначення (ст.144 Статуту залiзниць). При не-
виконаннi планiв перевезення вантажiв на рiчковому транспортi
перевiзник та вiдправник вiдповiдають у розмiрi 25% перевiзноє
плати за всю непредявлену або невивезену кiлькiсть вантажу.
Таку саму вiдповiдальнiсть несе вiдправник за непредявлення
вантажу до перевезення. Штрафи за невиконання зобовязань,
що випливають з плану перевезення чи прийнятого до виконан-
ня замовлення на позапланове перевезення, у виключною неус-
тойкою, адже збитки вiд неподання перевiзних засобiв та не-
предявлення вантажу сторони одна однiй не вiдшкодовують.

У транспортних статутах та кодексах наведено вичерпний пе-
релiк обставин, за наявностi яких вiдправник i перевiзник звiльня-
ються вiд сплати штрафу за невиконання плану перевезення ван-
тажiв. Так, автотранспортна органiзацiя i вiдправник звiльня-
ються вiд вiдповiдальностi за порушення обовязкiв, що виник-
ли з плану перевезення, якщо це сталось у разi: 1) явищ стихiй-
ного характеру (заметiв, повенi, пожежi тощо); 2) аварiє на
пiдприумствi, внаслiдок якоє робота пiдприумства була припи-
нена на строк не менше трьох дiб; 3) тимчасового припинення
або обмеження перевезення вантажiв по визначених шляхах, вста-
новлених в порядку, передбаченому Статутом автомобiльного
транспорту (частина 6 ст.359 ЦК Украєни, ст.132 Статуту авто-
мобiльного транспорту).

Пiдстави для звiльнення сторiн вiд вiдповiдальностi за невико-
нання плану перевезення передбаченi також у статтях 145, 146
Статуту залiзниць, статтi 63 Статуту внутрiшнього водного транс-
порту. Отже, коли невиконання плану перевезення сталося з
причин, якi не зазначенi в цих перелiках, але не можуть бути
визнанi i як провина сторони у зобовязаннi, вiдповiдальнiсть з
перевiзника чи вiдправника не знiмауться. Це у передбачений
статтею 209 ЦК Украєни вiдступ вiд принципу винноє вiдповi-
дальностi, тобто випадок вiдповiдальностi незалежно вiд вини.

Принцип реального виконання зобовязань, якi випливають з
плану перевезення, полягау в тому, що на вимогу вантажовiд-
правника неподанi перевiзнi засоби в одному перiодi перевiзник
повинен поповнювати у наступних перiодах. Цей обовязок пе-
ревiзника кореспондуу обовязку вiдправника як постачальника
за договором поставки поповнювати недопоставлену кiлькiсть
продукцiє у наступних здавальних перiодах. У даному випадку

198

норми, що регулюють договiрнi вiдносини з поставок, взаумо-
дiють з нормами транспортного законодавства. Зокрема, вiдпо-
вiдно до статтi ЗО Статуту залiзниць залiзниця в разi неподачi з єє
вини перевiзних засобiв для виконання мiсячного плану переве-
зення вантажiв зобовязана на вимогу вантажовiдправника ви-
дiлити перевiзнi засоби для поповнення недовантаження протя-
гом наступного мiсяця цього самого кварталу. Перевiзнi засоби,
не поданi в останньому мiсяцi кварталу, повиннi бути видiленi у
першому мiсяцi наступного кварталу.

Порядок поповнення недовантажень, допущених з вини залiз-
ницi, погоджууться нею з вантажовiдправником, якщо переве-
зення вантажiв здiйснюуться у прямому залiзничному сполученнi.
Поповнення неподаних засобiв для перевезення вантажiв у змiша-
ному залiзнично-водному сполученнi та на експорт погоджууть-
ся Мiнiстерством транспорту Украєни з вiдповiдними мiнiстер-
ствами та вiдомствами. При порушеннi погодженого порядку
залiзниця за неподачу перевiзних засобiв i вiдправник за не-
предявлення вантажiв до перевезення несуть таку саму вiдпо-
вiдальнiсть, як i за невиконання плану перевезення. На мор-
ському i рiчковому транспортi поповнення недовантажень
здiйснюуться у межах навiгацiйного перiоду.

Сторонами в договорi перевезення вантажу у перевiзник i
вiдправник. Перевiзниками вважаються тi транспортнi органi-
зацiє, якi надiленi правами юридичноє особи та яким надано право
укладати договори перевезення безпосередньо або через своє
пiдроздiли транспортними статутами (кодексами): залiзницi,
рiчковi та морськi пароплавства, авiацiйнi пiдприумства, авто-
господарства. Якщо перевезення вантажу здiйснюуться у пря-
мому, прямому змiшаному сполученнi, то учасниками перевiзного
процесу на сторонi перевiзника виступають кiлька транспорт-
них органiзацiй одного чи кiлькох видiв транспорту. Договiр з
вiдправником вантажу укладау транспортна органiзацiя, яка сама
або через своє пiдроздiли приймау вантаж для перевезення в пунктi
вiдправлення. Всi наступнi транспортнi органiзацiє, що беруть
участь у перевезеннi, щодо початкового перевiзника у третiми
особами, на яких в силу дiючих на транспортi правил покла-
дауться виконання зобовязання по перевезенню (ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85