В Конституцiє мiстяться норми, якi регламентують право гро-
мадян на судовий захист, єх правовий статус у цивiльному судо-
Див.: Горшенев В. М., Друмсков П. С. О системо процессуальното права в
советском государстве // Вопросн правоведения. Новосибирск, 1970. С. 15-16.

чинствi (статтi 24, 29, З0, 31, 32, 55, 59) i визначають принципи
органiзацiє i дiяльностi суду (роздiл VIII).
ЦПК у основним джерелом цивiльного процесуального права
i встановлюу порядок провадження в цивiльних справах. Вiн скла-
дауться з шести роздiлiв: загальнi положення; особи, якi беруть
участь у справi, єх права i обовязки; провадження справ у судi пер-
шоє iнстанцiє; провадження справ у касацiйнiй i нагляднiй iнстанцiях;
виконання судових рiшень; цивiльнi процесуальнi права iноземних
громадян i осiб без громадянства, позови до iноземних держав, су-
довi доручення i рiшення iноземних судiв, мiжнароднi договори.
В ЦПК у три додатки. Додаток № 1 мiстить перелiк видiв
майна громадян, на яке не може бути звернене стягнення по ви-
конавчих документах. В додатку № 2 подано Положення про тре-
тейський суд. Додаток №3 передбачау порядок вiдновлення втра-
ченого судового або виконавчого провадження.
До джерел цивiльного процесуального права належить Закон
Украєни вiд 5 червня 1981 р. <Про судоустрiй>, яким встановленi
мета i завдання правосуддя, засади органiзацiє дiяльностi органiв
судовоє влади. Закон Украєни вiд 5 листопада 1991 р. <Про про-
куратуру> мiстить норми, якi регламентують питання участi про-
курора у цивiльному судочинствi.
До джерел цивiльного процесуального права також належить
Закон Украєни вiд 21 травня 1997 р. <Про мiсцеве самоврядування
в Украєнi>, Закон Украєни вiд 4 грудня 1990 р. <Про державну по-
даткову службу>, якi передбачають право виконавчих органiв
сiльських, селищних, мiських Рад та єх голiв звертатися до суду
для захисту прав вiдповiдноє територiальноє громади, право по-
датковоє iнспекцiє в судовому порядку стягувати з громадян у
бюджет недоємки по податках та iнших обовязкових платежах.
Джерелом цивiльного процесуального права у Цивiльний ко-
декс, Кодекс про шлюб та сiмю та iншi закони Украєни.
Дискутууться питання про те, чи у джерелом цивiльного про-
цесуального права постанови Пленуму Верховного Суду Украє-
ни. Як вiдомо. Пленум Верховного Суду мау право давати розяс-
нення з питань застосування чинного законодавства, в тому числi
i з питань цивiльного процесу. i хоча керiвнi розяснення мають
виключне значення для судовоє практики, єх не можна визнати
джерелами цивiльного процесуального права.
Цивiльний процесуальний закон, як i будь-який закон, дiу в
часi, просторi i по колу осiб. Дiя цивiльного процесуального!за-
Цивiльне процесуальне право як самостiйна галузь права 27
кону в часi звязана, перш за все, з проблемою зворотноє сили за-
кону. В законодавствi iснуу загальне правило про те, що закон
зворотноє сили не мау.
Надання законовi зворотноє сили мау мiсце в рiдких випадках,
передбачених законодавцем. Цивiльний процесуальний закон зво-
ротноє сили не мау. Стаття 3 ЦПК передбачау, що провадження в
цивiльних справах у судах ведеться за цивiльними процесуальни-
ми законами, що дiють на час розгляду справи, вчинення окремих
процесуальних дiй або виконання рiшення суду.
Припинення дiє цивiльного процесуального закону, як пра-
вило, вiдбувауться в результатi офiцiйного його скасування, тоб-
то прийняття нового закону.
Стаття 1 ЦПК визначила дiю законодавства про цивiльне су-
дочинство i в просторi. Законодавство про цивiльне судочинство
застосовууться усiма судами Украєни при розглядi ними цивiльних
справ вiдповiдно до правил пiдвiдомчостi i пiдсудностi. Згiдно iз
ст. 426 ЦПК суди Украєни виконують переданi єм доручення iно-
земних судiв про провадження окремих процесуальних дiй. Ви-
конання доручень iноземних судiв про проведення окремих про-
цесуальних дiй провадиться на основi цивiльного процесуально-
го законодавства Украєни.
Правила дiє цивiльного процесуального законодавства визна-
чають його дiю i по колу осiб. Цивiльне процесуальне законодав-
ство поширюуться на громадян Украєни, iноземцiв, а також осiб без
громадянства та колективних субуктiв - органiзацiє. Разом з тим
дiя цивiльного процесуального законодавства по колу осiб мау
особливостi. Воно дiу тiльки вiдносно учасникiв цивiльного про-
цесу та осiб, якi мають будь-яке вiдношення до справи, що розгля-
дауться судом, хоча i не притягнутих до процесу. Так, згiдно iз ст. 48
ЦПК органiзацiє та громадяни за вимогою суду повиннi подати
письмовi докази, що вони не у учасниками цивiльного процесу.
Вiдносно iнших осiб, якi не беруть участi в процесi та не мають до
нього вiдношення, цивiльне процесуальне законодавство не дiу.
Врештi-решт, потрiбно мати на увазi, що певнi правила ци-
вiльного процесуального законодавства дiють вiдносно всiх або
тiльки вiдносно окремих субуктiв процесу. Так, ст. 9 ЦПК, яка
передбачау правило про нацiональну мову судочинства, стосууть-
ся всiх учасникiв процесу, а ст. ЗО ЦПК, яка передбачау обовя-
зок доказування та подання доказiв, стосууться тiльки осiб, якi
беруть участь у справi.
Глава II
4. Наука цивiльного процесуального права
Л-аука цивiльного процесуального права, як i будь-яка
правова наука, вивчау певну сферу соцiальноє практики i у скла-
довою частиною правознавства. Як частина правознавства вона
мау свiй предмет, певну, тiльки єй притаманну галузь пiзнання.
Предметом юридичноє науки у держава i право в цiлому, за-
кономiрнiсть функцiонування держави i права. Галузевi правовi
науки, у тому числi i наука цивiльного процесуального права,
вивчають насамперед вiдповiдну галузь права.
Наука цивiльного процесуального права вивчау, таким чи-
ном, однойменну галузь права. Однак цим не вичерпууться єє
предмет. З розвитком науки єє предмет постiйно розширюуться,
тому що зявляються новi галузi, якi вимагають самостiйного вив-
чення. Сучасний стан науки цивiльного процесуального права
дозволяу вирiшувати питання, якi стосуються прогнозування роз-
витку судовоє влади та правосуддя, тенденцiй та шляхiв розвит-
ку цивiльного процесуального законодавства, його окремих
iнститутiв та iн.
Оскiльки предмет науки цивiльного процесуального права до-
статньо складний, то його можна певним чином структурувати. На
нашу думку, в предметi науки цивiльного процесуального права
видiляються кiлька вiдносно самостiйних, але логiчно повязаних
проблем: теорiє та методологiє науки; цивiльного процесуального
права як галузi права та цивiльного процесуального законодавства;
цивiльного процесу та його окремих iнститутiв; порiвняльного пра-
вознавства; мiжнародного цивiльного процесу; судовоє практики.
Таким чином, предмет науки цивiльного процесуального
права свiдчить про те, що вона включау широкий комплекс спе-
цiальних знань, у межах та за допомогою яких здiйснюуться тео-
ретично-прикладне дослiдження функцiонування судовоє влади
та правосуддя в цивiльних справах. З урахуванням цього можна
уявити систему науки цивiльного процесуального права, яка
складауться з кiлькох частин.
1. Поняття науки, єє предмет, метод, система, соцiальнi функ-
цiє, спiввiдношення iз загальною теорiую держави i права
та iншими юридичними науками, iсторiя науки.
2. Судова влада та правосуддя, вчення про процесуальний за-
кон, предмет, метод, систему та принципи цивiльного про-
Цивiльне процесуальне право як самостiйна галузь права 29
цесуального права, вчення про цивiльнi процесуальнi пра-
вовiдносини, вчення про докази та iн.
3. Поняття цивiльного процесу, його стадiє, право на звернен-
ня до суду за судовим захистом, процесуальна дiяльнiсть
суду та iнших учасникiв процесу тощо.
4. Цивiльний процес iноземних держав.
5. Розгляд цивiльних справ з iноземним елементом.
6. Поняття та значення судовоє практики, форми судовоє
практики тощо.
iснуу думка, що наука цивiльного процесуального права вив-
чау не тiльки питання, що виникають у звязку з функцiонуван-
ням судовоє влади та правосуддя в цивiльних справах, але й пи-
тання органiзацiє та дiяльностi несудових органiв, якi здiйснюють
захист цивiльних прав, - нотарiату, третейських та товариських
судiв. Ця думка спiрна i бiльшiстю вчених не пiдтримана. Однак
хоча цi питання i не належать до системи науки цивiльного про-
цесуального права, за традицiую, що склалась, вони розгляда-
ються в однойменнiй навчальнiй дисциплiнi та входять до змiсту
даного навчального курсу.
Глава
ПРИНЦИПИ ЦИВiЛЬНОГО
ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
1. Поняття та значення принципiв
цивiльного процесуального права
11-роблема принципiв кожноє галузi права, в тому числi
цивiльного процесуального права, обумовлюуться тим, що прин-
ципи вiдбивають суть, характер та основнi риси цiує галузi. Тому
для правильного i повного розкриття поняття, значення та ме-
ханiзму дiє принципiв цивiльного процесуального права необхi-
дно зробити аналiз окремих норм та iнститутiв цiує галузi права
та iнститутiв судочинства, в яких i дiють принципи. Ця пробле-
ма ускладнюуться i тим, що у цивiльно-процесуальнiй лiтературi
та судовiй практицi питання про поняття i змiст принципiв ви-
рiшууться по-рiзному.
Однi автори пiд принципами цивiльно-процесуального пра-
ва розумiють загальнi керiвнi нормативнi положення, на яких по-
будовано цивiльний процес. Принципи у даному випадку розг-
лядаються як норми права, лише з бiльш загальним змiстом.
На думку iнших принципи цивiльного процесуального пра-
ва - корiннi основи цивiльного процесу. Деякi вченi пiд прин-
ципами права розумiють теоретичнi положення, якi виражають
необхiднiсть визначення засобiв та форм регулювання процесу-
альних правовiдносин. Врештi-решт у i такi, якi зводять принци-
пи цивiльно-процесуального права до основних iдей, положень
з питань здiйснення правосуддя в цивiльних справах, що закрiп-
ленi нормами даноє галузi права.
Термiн <принципи> у перекладi з латинськоє означау <ос-
нова>, <первоначало>. У визначеннi змiсту цього термiну (у
рiзних авторiв) у рацiональна зернина. Але кожне з них не
зовсiм точно вiдображау суть даного унiкального правового
явища. Виходячи з досягнень сучасноє правовоє науки, суть.
Принципи цивiльного процесуального права 31
принципiв цивiльного процесуального права необхiдно зводи-
ти до наступного.
Як iдеє, уявлення про суд та правосуддя принципи виникають
iсторично ранiше за галузi права. Далi вони стають концентрова-
ним вiдображенням дiйсностi, обуднують норми права в органiч-
не цiле у цiлях удностi правового регулювання; вiдбиваються у со-
цiальнiй правосвiдомостi, визначають перспективи розвитку проце-
суального права, оскiльки вони менш схильнi до змiн, нiж усе право.
Отже, принципами цивiльного процесуального права у ос-
новнi iдеє, уявлення про суд та правосуддя, якi закрiпленi в ци-
вiльному процесуальному правi i внаслiдок цього стали його ос-
новними положеннями, якiсними особливостями, що визначають
характер цивiльного процесуального права, порядок його засто-
сування та перспективи подальшого розвитку.
Значення принципiв цивiльного процесуального права поля-
гау в єх впливi на нормотворчу дiяльнiсть. При внесеннi будь-яких
змiн у законодавство нормотворчi органи не повиннi допускати
суперечностi нових норм права дiючим його принципам. Вели-
ке значення мають принципи права i в правозастосовчiй дiяль-
ностi: вони визначають основнi форми i методи дiяльностi суду та
iнших учасникiв процесу при здiйсненнi правосуддя в цивiльних
справах, сутнiсть процесуальноє форми цивiльного судочинства.
Порушення принципiв цивiльно-процесуального права, як прави-
ло, тягне за собою скасування рiшення суду першоє iнстанцiє.
Так, рiшенням Луцького мiського суду, залишеним без змiни
ухвалою судовоє колегiє в цивiльних справах Волинського облас-
ного суду, К. вiдмовлено у позовi до С. про вiдiбрання дитини.
Президiя Волинського обласного суду задовольнила протест
заступника голови Верховного Суду Украєни i у постановi про
направлення справи на новий розгляд вказала на таке.
Вiдповiдно до ч. 2 ст. 9 ЦПК особам, якi не володiють укра-
єнською мовою, забезпечууться право робити заяви, давати по-
яснення i показання, виступати в судi i заявляти клопотання
рiдною мовою, а також користуватися послугами перекладача.
Позивачка у скарзi в порядку нагляду посилалася на те, що
судочинство велося украєнською мовою, але оскiльки вона не во-
лодiу нею досконало, то не зовсiм розумiла змiст пояснень вiдпо-
вiдача та свiдкiв. За таких обставин, коли суд не виконав покла-
деного на нього обовязку забезпечити ведення судового проце-
су вiдповiдно до побажання позивачки i не зясував питання про
Глава III
мову судочинства i необхiднiсть участi у справi перекладача,
постановленi судовi рiшення пiдлягають скасуванню, а справа -
направленню на новий розгляд.
Але такi наслiдки в судовiй практицi бувають не завжди, тому
обгрунтованою уявляуться рекомендацiя О. Т. Боннера про не-
обхiднiсть передбачити в ЦПК правило, згiдно з яким порушен-
ня судом будь-якого принципу цивiльно-процесуального права
повинно тягти за собою скасування рiшення2.
2. Система принципiв цивiльного
процесуального права
-П.а наш погляд, О. Т. Боннер цiлком вiрно визначив по-
няття системи принципiв як сукупнiсть принципiв цивiльно-про-
цесуального права в єх спiввiдношеннi i взаумозвязку.
Систематизацiя принципiв цивiльного процесуального пра-
ва - це зведення єх у групи згiдне з певним критерiум, пiдставою.
В науковiй та навчальнiй лiтературi з цивiльного процесу таки-
ми критерiями у джерело закрiплення принципiв (конституцiйнi
принципи та принципи, закрiпленi в процесуальному законо-
давствi), або предмет регулювання (принципи органiзацiє та
принципи здiйснення правосуддя), або єх функцiональна роль
(органiзацiйно-функцiональнi та функцiональнi принципи).
Найбiльш привабливою i практично значущою у системати-
зацiя принципiв цивiльного процесуального права за єх змiстом
i сферою поширення (загальноправовi, мiжгалузевi, галузевi
принципи та принципи окремих правових iнститутiв).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80