Качество удивило, рекомедую всем 
А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

Обгрунтовууться це
тим, що процес формування змiшаних доказiв складауться з двох
частин i iнформацiя про факти надходить з двох джерел - осо-
бистого i речового.
3. Предмет доказування.
Факти, якi не потребують доказування
+ ривалий час в юридичнiй лiтературi як предмет дока-
чування розумiли сукупнiсть обставин (юридичних фактiв), вста-
новлення яких необхiдно для вирiшення справи судом, винесен-
ня законних i обгрунтованих рiшень. У дослiдженнях останнiх
рокiв, присвячених проблемам судового доказування, це поло-
ження береться пiд сумнiв.
Деякi автори вважають, що змiст предмета доказування не-
обхiдно диференцiювати залежно вiд осiб, якi беруть участь у
справi, його формують. Предметом доказування позивача буде
пiдстава позову, предметом доказування вiдповiдача - обстави-
ни, якi покладенi ним в основу заперечення проти позову. Пред-
мет доказування iнших осiб, якi беруть участь у справi, також
пiдлягау диференцiацiє. Змiст предмета доказування кожноє осо-
би зумовлюуться метою єє участi в процесi. Що стосууться суду,
то його предмет доказування широкий i охоплюу усi обставини,
необхiднi для винесення законного i обгрунтованого рiшення2.
Предмет доказування структурують також iншим чином,
коли в його змiстi видiляють юридичнi факти матерiально-пра-
вового характеру, якi сторони кладуть в основу своєх вимог i за-
перечень; процесуально-правовi юридичнi факти, на якi сторони
посилаються в своєх вимогах i запереченнях; будь-якi юридичнi
факти, включенi до предмета доказування за iнiцiативою суду;
Див.: Курьиiев С. В. Основьi теории доказнвания в советском правосудии.
С.179.
2 Див.: Курс советского гражданского процессуального права. М., 1981. Т. 1.
С. 392-399.
___________________Глава XV_________________
обставини, якi не мають юридичного значення, але запропоi"
ванi сторонами або судом для єх встановлення шляхом доказ)
вання з метою правильного вирiшення справи, i
Уявляуться, що видiлення предметiв доказування для осiб, якi
беруть участь у справi, або включення до предмета доказування
усiх обставин (фактiв), якi так чи iнакше встановлюються при
провадженнi цивiльноє справи, у неправильним. Предмет дока-
зування - специфiчна категорiя, яка окреслюу коло фактiв ма-
терiально-правого значення, що належать встановленню для
вирiшення цивiльноє справи по сутi, тобто тiльки для вирiшення
питання про права й обовязки сторiн. Саме таке поняття пред-
мета доказування дозволяу суду правильно здiйснити пiдготов-
ку справи до судового розгляду, вчиняти iншi дiє, спрямованi на;
забезпечення всебiчного i повного дослiдження обставин цивiль- <
ноє справи. Коло обставин, на якi сторони посилаються як на
пiдстави своєх вимог i заперечень або на якi вказують iншi осо-
би, може бути рiзноманiтним, а предмет доказування по кон-
кретнiй цивiльнiй справi досить визначений. На його склад вка-
зуу норма матерiального права, яку слiд застосувати в даному
конкретному випадку.
Таким чином, предмет доказування - це коло фактiв мате-
рiально-правового значення, необхiдних для вирiшення справи
по сутi. Факти, якi належать до предмета доказування, необхiд-
но вiдрiзняти вiд iнших фактiв, якi встановлюються при розглядi
справи, однак не повязанi з правильним вирiшенням питання про
права i обовязки сторiн.
Цивiльне процесуальне законодавство встановлюу пiдстави
звiльнення вiд доказування. Згiдно iз ст. 32 ЦПК обставини, виз-
нанi судом загальновiдомими, не потребують доказування. Фак-
ти, встановленi судовим рiшенням, що набрало законноє сили по
однiй цивiльнiй справi, не доводяться знову при розглядi iнших
цивiльних справ, у яких беруть участь тi ж самi особи. Факти, якi
згiдно iз законом припускаються встановленими, не доводяться
при розглядi справи. Таке припущення може бути спростоване в
загальному порядку.
Таким чином, до обставин, якi не пiдлягають доказуванню,
належать: загальновiдомi факти, преюдицiальнi факти, тобто
факти, встановленi рiшенням або вироком суду по ранiше розг-
Див.: Советский гражданский процесе. М., 1978. С. 198-199.
____ Доказування та докази в цивiльному судочинствi_____191
ринутiй справi; презюмiруумi факти, тобто якi припускаються
встановленими законом.
| Загальновiдомi факти не потребують доказування лише тодi,
Коли вони визнанi такими судом. Частiше загальновiдомими фак-
iiiми у рiзнi подiє (землетрус, посуха тощо). Загальновiдомiсть
Того чи iншого факту може мати рiзнi межi. Вiн може бути вiдо-
мий у межах краєни, окремоє областi, населеного пункту. Це -
обуктивнi межi загальновiдомостi певного юридичного факту.
Але крiм обуктивних меж Загальновiдомiсть певного юридично-
го факту мау i субуктивнi межi: даний факт повинен бути вiдо-
мий не тiльки певним особам (наприклад, мешканцям населено-
го пункту), але i всьому складу суду, який розглядау справу.
iнодi загальновiдомi юридичнi факти змiшують з подiями, якi
загальновiдомi, однак не мають юридичного значення для кон-
кретноє цивiльноє справи, або з календарними фактами (наприк-
лад, час i закiнчення Великоє Вiтчизняноє вiйни та iн.).
Визнання загальновiдомостi того чи iншого факту при розг-
лядi цивiльноє справи повинно бути оформлено ухвалою суду, ви-
несеною у встановленому порядку.
Преюдицiальними фактами визнаються юридичнi факти,
ранiш встановленi рiшенням або вироком суду. Оскiльки вони
встановленi рiшенням або вироком суду в порядку, передбачено-
му цивiльним або кримiнально-процесуальним законодавством,
i у процесуальнiй формi, то законодавець обгрунтовано встановив,
| що вони не повиннi доказуватися вдруге. Преюдицiйний звязок
рiшень i вирокiв виникау з рiзних цивiльних справ, оскiльки однi
i тi ж юридичнi факти можуть мати рiзнi правовi наслiдки. На-
приклад, факт заподiяння шкоди джерелом пiдвищеноє небезпе-
ки входить до предмета доказування i в справi за позовом про
вiдшкодування збиткiв, i в справi за позовом власника джерела
пiдвищеноє небезпеки до безпосереднього заподiювача шкоди.
Факт розкрадання у i пiдставою притягнення особи до кримiналь-
ноє вiдповiдальностi, i предметом доказування у справi про вiд-
шкодування збиткiв засудженим потерпiлому вiд злочину.
Закон встановив не однаковi правила преюдицiє судових
рiшень i вирокiв. Згiдно iз ст. 31 ЦПК вирок суду в кримiнальнiй
справi, який набрав законноє сили, у обовязковим для суду, що
розглядау справу про цивiльно-правовi наслiдки дiй особи, вiд-
Див.: Советский гражданский процесе. М., 1978. С. 201; Гражданское про-
цессуальное право УССР. К., 1989. С. 146.
192
Глава XV
носно якоє вiдбувся вирок суду, лише в питаннях, чи мали мiсц|
цi дiє та чи вчиненi вони даною особою. -Тобто iншi обставини!
крiм названих у данiй статтi, не у преюдицiальними i належать
доказуванню (наприклад, причиновий звязок мiж юридичною
дiую i наслiдком, вина, розмiр шкоди тощо.
iнакше вирiшууться питання про преюдицiю судових рiшень.
Єх преюдицiя значно ширша. Факти, встановленi судовим рiшен-
ням, що набрало законноє сили по однiй цивiльнiй справi, не до-;
водяться знову при розглядi iнших цивiльних справ, в яких берутьi
участь тi самi особи (ч. 2 ст. 32 ЦПК).
Згiдно iз ч. 3. ст. 32 ЦПК пiдставою звiльнення вiд доказуван-
ня у i призюмiруумi факти, тобто факти, якi згiдно iз законом при-
пускаються встановленими. |
Правовi презумцiє - специфiчнi норми права, якi передбача-
ють вiдповiднi факти i правила поведiнки, що заснованi на бiль-
шому ступенi достовiрностi i досвiдi, перевiреному практикою. |
Так, згiдно iз ст. 440 ЦК припускауться презумпцiя вини особи,;
яка заподiяла шкоду. iз сiмейного законодавства випливау пре-
зумпцiя походження дитини вiд осiб, якi перебувають у шлюбi.
Характерною ознакою презюмiруумих фактiв, на вiдмiну вiд за-
гальновiдомих i преюдицiальних юридичних фактiв, якi належать
до предмета доказування, у те, що презюмiруумi факти можуть
бути заперечнi i спростованi заiнтересованими особами.
Крiм обставин, якi у пiдставою звiльнення вiд доказування,
законодавство передбачау правила розподiлу обовязкiв по до-
казуванню. Вiдповiдно до ст. ЗО ЦПК кожна сторона повинна
довести тi обставини, на якi вона посилауться як на пiдставу своєх
вимог i заперечень. ;
Докази подаються сторонами та iншими особами, якi беруть |
участь у справi. Коли щодо витребування доказiв для сторiн та |
iнших осiб, якi беруть участь у справi, у труднощi, суд за єх кло-
потанням сприяу у витребуваннi таких доказiв.
4. Належнiсть доказiв i допустимiсть
засобiв доказування
\-удове рiшення як акт правосуддя повинно бути об-
грунтованим, тобто постановлено з врахуванням зясованих у
судовому засiданнi обставин справи i зiбраних доказiв. У су-
довому рiшеннi суд повинен зазначити обставини справи, вста-
Т.оказуваиiiя та докази в цивiльному судочинствi______193
; новленi судом, i докази, на яких грунтуються висновки суду
(ст. 203 ЦПК).
Формування доказового матерiалу з цивiльноє справи потре-
буу притягнення усiх необхiдних доказiв, однак воно виключау
подання, витребування, дослiдження доказiв, якi не належать до
справи. Стаття 28 ЦПК передбачау, що суд приймау до розгля-
ду лише тi докази, якi мають значення для справи, тобто в нiй
сформульовано правило про належнiсть доказiв.
Належнiсть доказiв iнколи трактують не як правило з певним
змiстом, а як ознаку самих судових доказiв або як умову допущен-
ня доказiв у процес. Вважаумо, що все ж належнiсть доказiв -
це правило поведiнки, яке адресовано i суду, i усiм субуктам до-
казування - особам, якi беруть участь у справi.
Суд вiдповiдно до правил належностi повинен регулювати
процес формування доказiв, необхiдних для обгрунтування судо-
вого рiшення. У законi не мiститься вказiвки на коло доказiв, якi
повиннi бути зiбранi з тiує чи iншоє справи.
Правило належностi, хоч i сформульоване для суду, але вiдно-
ситься i до процесуальноє дiяльностi осiб, якi беруть участь у
справi. Особи, якi беруть участь у справi, зобовязанi також ке-
руватися правилом належностi доказiв i надавати докази, не-
обхiднi i достатнi для вирiшення тiує чи iншоє справи.
Питання про належнiсть доказiв вирiшууться судом, однак,
приймаючи таке рiшення на пiдставi розсуду, суд все-таки ке-
рууться обуктивними критерiями.
При вирiшеннi питання про належнiсть доказiв суд бере до ува-
ги предмет доказування, тобто коло тих юридичних фактiв з кон-
кретноє справи, якi передбаченi нормою матерiального права, на
основi якоє буде вирiшена цивiльна справа. Предмет доказування
- той критерiй, який допомагау правильно застосувати правило
про належнiсть доказiв. Помилка суду у визначеннi належностi
доказiв веде до збирання непотрiбних доказiв або до того, що не
дослiджуються наданi докази, якi мають вiдношення до справи.
В цивiльному процесуальному правi мiститься чимало норм,
якi забезпечують реалiзацiю правила про належнiсть доказiв в ци-
вiльному процесi. Так, згiдно iз ст. 137 ЦПК у позовнiй заявi по-
виннi бути вказанi обставини, якими позивач обгрунтовуу своє
вимоги, i докази, якi пiдтверджують викладенi позивачем обста-
вини. Статтi 43, 47, 53 ЦПК передбачають, що особи, якi заяв-
ляють клопотання про витребування або дослiдження письмових,
194_______________Глава XV
речових доказiв, виклик свiдка, зобовязанi вказати обставиi
якi можуть бути встановленi цими доказами.
Стаття 143 ЦПК передбачау, що при пiдготовцi цивiльне
справи до судового розгляду суддя пропонуу позивачу у випає
ку необхiдностi подати додатковi докази. Закон передбачау ТЕ
кож iншi гарантiє правила належностi доказiв на рiзних стадiяi
цивiльного процесу в судi першоє iнстанцiє.
Крiм належностi доказiв цивiльне процесуальне законодав-
ство передбачау i правило допустимостi засобiв доказування.
Згiдно з цивiльним процесуальним законодавством наявнiсть або
вiдсутнiсть обставин, що обгрунтовують вимоги i заперечення
сторiн, та iншi обставини, що мають значення для правильного
вирiшення справи, встановлюуться такими засобами: пояснення-
ми сторiн i третiх осiб, показаннями свiдкiв, письмовими дока- i
зами, речовими доказами i висновками експертiв (ст. 27 ЦПК).
Обставини справи, якi за законом повиннi бути пiдтвердженi пев- <
ними засобами доказування, не можуть пiдтверджуватися нiяки- |
ми iншими засобами доказування (ст. 29 ЦПК). \
Допустимiсть засобiв доказування у однiую з найважливiших i
умов, якi забезпечують законнiсть i обгрунтованiсть судових рiшень.
Допустимiсть судового доказу, як випливау з наведених ста-
тей ЦПК, - це вiдповiднiсть його процесуальноє форми (засобiв
доказування) вимогам закону, яку потрiбно розглядати у широ-
кому i вузькому планi.
Правило допустимостi в широкому змiстi закрiплено в ч. 2
ст. 27 ЦПК i допускау наявнiсть певного кола засобiв доказу-
вання, в яких можуть мiститися фактичнi данi, з тим, щоб вони
могли бути судовими доказами. Ця вимога мау виключний ха-
рактер, оскiльки встановлене законом коло засобiв доказуван-
ня не може бути розширене або звужене за розсудом суду; Так,
суд не може покласти в обгрунтування висновкiв по справi фак-
тичнi данi, одержанi телефоном або пiд час особистоє бесiди, i,
навпаки, не може вiдмовити у використаннi перерахованих в
ч. 2 ст. 27 ЦПК засобiв доказування, якщо таке обмеження не
передбачене законом.
Правила допустимостi у вузькому планi закрiпленi в ст. 29
ЦПК i стосуються в першу чергу тих випадкiв, коли по справi мо-
жуть бути допустимi тiльки певнi засоби доказування з числа пе-
редбачених законом. Вони конкретизуються в нормах матерiаль-
ного права. Наприклад, згiдно iз ст. 46 ЦК недотримання проутоЄ;
Доказування та докази в цивiльному судочинствi_____195
Письмовоє форми угоди позбавляу сторону можливостi у випад-
ку спору посилатися в єє пiдтвердження на показання свiдкiв. Не-
-додержання судом цiує вимоги закону, встановлення iстини по
справi за допомогою показань свiдкiв, навiть якщо вони мали
прямий звязок з предметом доказування, тягне скасування по-
становленого на основi таких доказiв судового рiшення.
Згiдно з п. 5 Правил вiдшкодування власником пiдприумства,
установи i органiзацiє або уповноваженим ним органом шкоди,
заподiяноє працiвниковi ушкодженням здоровя, повязаним з ви-
конанням ним трудових обовязкiв, ступiнь втрати працездат-
ностi визначауться медико-соцiальною експертною комiсiую
(МСЕК).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80


А-П

П-Я