Доставка супер сайт Водолей ру
Держава посилила наступ на приватну власнiсть, лiквiдацiю багатоукладностi, намагаючись змiцнити державну власнiсть.
В умовах вiдбудови народного господарства зростау роль права в регулюваннi суспiльних вiдносин, у тому числi трудових. Хоч офiцiйна радянська правова iсторiографiя стверджувала, що всi законодавчi акти, прийнятi в Росiє Вi918-1920 роках, були поширенi й в Украєнi, фактично влада бiльшовикiв в Украєнi була обмеженою. У цей перiод в Украєнi змiняючи один одного, дiяли уповноваженi Тимчасового уряду Росiє, Центральна Рада, уряд Украєнськоє Народноє Республiки (УНР), окупацiйнi влади нiмецько-австрiйських вiйськ, Гетьманат, уряд Захiдноукраєнськоє Народноє Республiки (ЗУНР), окупацiйнi влади вiйськ Денiкiна i Врангеля, польськi окупанти.
Тому не випадково бiльшовики, поширивши в Украєнi законодавчi акти про вiдокремлення церкви вiд держави, визнавши законним тiльки цивiльний шлюб, були змушенi декретом РНК УРСР вiд 20 лютого 1919 р. <Про цивiльний шлюб i ведення книг громадянського стану> визнати усi релiгiйнi шлюби до цiує дати дiйсними, оскiльки тодi органiв радянськоє влади ще не iснувало i тому нiяких реустрацiй проводити вони не могли. Не iснували цi органи i пiзнiше, бо Украєна була окупована вiйськами Денiкiна i Врангеля, панськоє Польщi. Але вдруге визнавати вiдсутнiсть у них влади на мiсцях бiльшовики не стали. Це дау пiдстави зробити висновок про те, що радянську правотворчiсть в Украєнi (без захiдних областей, що опинилися пiд Польщею) слiд вважати розпочатою з 1921 р. Постановою Полiтбюро ЦК КП(б)У вiд 7 червня 1921 р. було схвалено принцип реустрацiє актiв Росiйськоє Федерацiє компетентними органами Украєни. Визнавалося, що така реустрацiя необхiдна для облiку, контролю та пристосування правових актiв РРФСР до умов Украєни.
Формально в Росiє у 1918 р. був прийнятий кодекс законiв про працю, але вiн не дiяв, носив бiльш декларативний, нiж практичний характер, його застосування нiхто не вимагав i не
i Нi- Джерела трудового права Украєни
61
iював. Цей кодекс, як i iншi нормативнi акти даного , значною мiрою був пристосований до вирiшення зав-воунного комунiзму, коли трудовi вiдносини базувалися iмгальнiй трудовiй повинностi. З переходом до новоє еконо-Цноє полiтики i появою обмеженоє приватноє власностi це Цвнодавство вже не вiдповiдало умовам, якi склалися. Вiдпа-^iНеобхiднiсть в залученнi населення до трудовоє повинностi в допередньому розумiннi. Все трудове законодавство перегля-ЄЛося щодо умов мирноє господарськоє дiяльностi з метою ре-МЮвання нових форм трудових правовiдносин. i, Нормами трудового права регулюються усi види трудових шосин, що виникають мiж роботодавцями та працюючими. i Вiдносини - один з найважливiших видiв вiдносин, якi зачi-iть такi питання, як право на працю, працевлаштування, Валiсть робочого часу i часу вiдпочинку, внутрiшнiй трудо-[возпорядок, безпека працi та iн., що виникають iз застосу-л здатностi до працi.
ОЗУМiЛО, ЩО Зi ЗМiНОЮ СОЦiаЛЬНО-еКОНОМiЧНИХ УМОВ ПО-ЗМiН i правове регулювання трудових вiдносин. Зокре-звал Радянськоє iмперiє, проголошення i змiцнення суве-гу республiк як самостiйних держав, рiзнi форми влас-ринковi вiдносини обумовили процес удосконалення дового права i трудового законодавства, викликали н'е-iднiсть створення новоє моделi системи юридичних джерел. [iроведенням в Украєнi правовоє реформи виникау складна угема юридичних джерел, притаманна рiзним правовим сис-лам: зберiгауться спадковiсть романс-германськоє та радянсь-i правових систем, впроваджуються риси англiйськоє та аме-канськоє правових систем.
iг!'1 Слiд зазначити, що згiдно з постановою Верховноє Ради iУкраєни вiд 12 вересня 1991 р. <Про порядок тимчасовоє дiє на iтериторiє Украєни окремих актiв законодавства Союзу РСР> до ^iфийняття вiдповiдних актiв законодавства Украєни на єє тери-i ТОрiє застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, Кт урегульованих законодавством Украєни, за умови, що вони Єiс суперечать Конституцiє i законам Украєни.
Законодавчi акти в Украєнi охоплюють всю сукупнiсть, увесь 'ТОМПлекс виданих органами держави правових норм у рiзних формах. Цi форми залежать вiд ступеня важливостi суспiльних iдносин, що ними регулюються, галузевоє приналежностi та Компетенцiє органу, що здiйснюу нормотворчу дiяльнiсть.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Право i законодавство спiввiдносяться як цiле i частина. Разом вони у явищем об'уктивного характеру. Законодавчi джерела мають такi ознаки:
- зовнiшню об'уктивiзацiю;
- державне санкцiонування;
- гарантованiсть державою.
Система юридичних джерел побудована на принципах iурархiє. Вона являу собою порядок розмiщення джерел права та законодавства в системi залежно вiд єх юридичноє сили i зводиться до таких принципiв:
- вiдмiнностi конституцiйного i законодавчого регулювання;
- прiоритет актiв законодавчоє влади перед актами виконавчоє та судовоє влади;
- перевага актiв вищих органiв у порiвняннi з нижчими органами;
- наявнiсть первинних i вторинних актiв;
- вiдповiднiсть локальних актiв державно-правовим актам;
- можливiсть зупинення i скасування неправомiрних актiв.
iурархiя законодавчих джерел базууться на пiдпорядкованостi органiв, що приймають акти. Саме мiсце органу в iурархiє державних органiв влади й управлiння визначау мiсце того чи iншого джерела в системi джерел права.
Державно-правовi акти - це акти, якi приймаються органами законодавчоє, виконавчоє та судовоє влади i мають правове значення. Тому джерела трудового права прийнято класифiкувати (подiляти) на закони, пiдзаконнi акти, локальнi правовi акти i практику застосування чинного законодавства.
Найвищу юридичну силу мау Конституцiя Украєни, норми якоє у нормами прямоє дiє. Закони та iншi правовi акти не повиннi суперечити Конституцiє та конституцiйним законам Украєни.
Законодавство у вузькому розумiннi - це результат нор-мотворчостi представницькоє та безпосередньоє демократiє як на державному, так i на регiональному рiвнi. Акти представницьких органiв влади i структурних пiдроздiлiв єх апарату носять колегiальний нормативний характер.
До законодавства вiдносяться також рiшення Верховноє Ради Автономноє Республiки Крим i рiшення обласних та мiсцевих державних адмiнiстрацiй у межах єх компетенцiє, оскiльки вони приймаються державними виконавчими органами влади. Цi
i III. Джерела трудового права Украєни
iення мiстять обов'язковi правила, можуть зупиняти засто-iання вiдомчих актiв, скасовувати акти нижчих адмiнiстрацiй i'локальнi акти, що приймаються на пiдприумствах, в устано-є, органiзацiях.
2. Конституцiя Украєни як основне джерело трудового права
Основним законом кожноє держави у конституцiя. Вона дау Наукове осмислення полiтичних та економiчних процесiв у iфаєнi, закрiплюу iдею розподiлу i органiзацiє державноє влади, Є Спiввiдношення з демократичними iнституцiями суспiльства, йзначау права та свободи громадян i створюу умови для єх Валiзацiє.
Досi вважалося, що першою конституцiую в свiтi була кон-туцiя Сполучених Штатiв Америки, прийнята в 1787 р. Проте ^доведено, що фактично першою в свiтi конституцiую була єтитуцiя Украєни, прийнята 5 квiтня 1710 р. в Бендерах на цькiй радi, яка мала назву <Пакти i Конституцiя прав i воль-ей Запорозького Вiйська>. Цей документ складався з 16 тiв i розпочинався з преамбули: <Украєна обох бокiв Днiпра : бути на вiчнi часи вiльною вiд чужого панування>. Усi уря-Зi посади ставали виборними, суворо розмежувався держав-Й скарб i особистi кошти гетьмана. Заборонялось робити утис-посполитим, податки накладалися залежно вiд майнового
-.ану.
1е" Саме так гетьман Украєни Пилип Орлик вiдзначив свiй вступ |ма'гетьманство. Ця конституцiя була першою демократичною iЙОНСТИТУЦiтЮ не тiльки в твропi, а й у свiтi, бо була прийнята iАЬ 77 рокiв ранiше конституцiє Сполучених Штатiв. i*' Отже, основним постулатом Конституцiє Пилипа Орлика [була незалежнiсть Украєни як вiд Росiє, так i вiд Польщi. Обме-iЯсувалась влада гетьмана i створювався козацький парламент. | Передбачалося встановлення нацiонального суверенiтету, виз-' начення кордонiв Украєнськоє держави, недоторканнiсть Запо-| iгiзькоє Сiчi. Законодавчим органом визначалась Рада генеральноє iбтаршини, а главою виконавчоє влади - гетьман.
Особливо цiнним в Конституцiє Украєни 1710 р. у те, що в iНiЙ йшлося про забезпечення прав людини, економiчнi та iншi УИлквє для держави питання. На жаль, ця Конституцiя не знай-Ла свого практичного застосування, бо колонiальний гнiт Ро-ЙСЬКОЄ iмперiє на чолi з Петром i зводився, а пiзнiше фактич-
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
но призвiв до знищення гетьманату як iнституцiє i украєнськоє державностi.
За роки радянськоє влади в Украєнi дослiвно вiдтворювались конституцiє, що приймались у Радянському Союзi. Так було з конституцiую 1936 р., яку називали сталiнською, i з конституцiую 1977 р., прозваною брежнувською. Цi Конституцiє проголошували основнi права i свободи в галузi трудових вiдносин, такi як право на працю, право на вiдпочинок, право на охорону здоров'я, право на освiту, право брати участь в управлiннi державними i громадськими справами, право на об'уднання в громадськi органiзацiє, право на матерiальне забезпечення в старостi, в разi хвороби, повноє або частковоє втрати працездатностi, а також втрати годувальника. Обов'язком i справою честi кожного здатного до працi громадянина визнавалися сумлiнна праця в обранiй ним галузi суспiльне корисноє дiяльностi, додержання трудовоє дисциплiни, зберiгання i змiцнення державноє власностi.
28 червня 1996 р. Верховна Рада прийняла нову Конституцiю Украєни, яка стала надзвичайно важливим полiтико-пра-вовим документом, що зафiксував iснуючий стан розвитку Украєнськоє держави i суспiльства, єх правовоє системи.
Конституцiя Украєни прийнята в умовах суперечностей мiж полiтичними партiями про шляхи розвитку нашоє державностi, тому цiла низка єє положень далека вiд досконалостi.
Незважаючи на це, Конституцiя Украєни 1996 р. створюу правову основу для удосконалення правового регулювання суспiльних вiдносин в усiх сферах життя. Вона у надiйною базою для дiяльностi передбачених нею державних органiв i полiтичних iнститутiв, iнтенсифiкацiє поточного законодавства, створення значноє кiлькостi кодифiкованих правових актiв, оскiльки сучасний масив законодавства Украєни - це велика кiлькiсть законiв, указiв, постанов, iнструкцiй, правил та iнших актiв, частина яких прийнята ще в старi часи.
Конституцiя Украєни проголосила, що усi люди у вiльнi i рiвнi у своєй гiдностi та правах. Права i свободи людини у не-вiдчужуваними та непорушними, вони не у вичерпними. Кожна людина мау право на вiльний розвиток своує особистостi, якщо при цьому не порушуються права i свободи iнших людей, та мау обов'язки перед суспiльством, в якому забезпечууться вiльний та всебiчний розвиток єє особистостi.
РЮШ Нi. Дямрия трудового права Украєни
Пня мають рiвнi конституцiйнi права i свободи та у i Перед законом. Кожний мау право на повагу до його i, на свободу та особисту недоторканнiсть. йкадянам Украєни належить право володiти, користува-iоапоряджатися своую власнiстю, результатами своує iнте-iьноє, творчоє дiяльностi, що не заборонена законом, i^-Є> працю, яку вони вiльно обирють або на яку вiльно Жуються, право на вiдпочинок, право на соцiальний заправо на достатнiй життувий рiвень для себе i своує сiм'є, нас достатну харчування, одяг, житло, право на охоро-в'я,, медичну допомогу та медичне страхування та iн. [хмюшуванi Конституцiую права можна назвати пози-(Яревами, якi у власному розумiннi цього поняття не у iдьки єм не кореспондуються певнi обов'язки, вони ься i не можуть гарантуватись у повному обсязi, i допомогою судового захисту. (нi жодна краєна в свiтi не може створити належ-реалiзацiє i захисту економiчних, соцiальних та Рправ своєм громадянам. Вiдсутнiсть же судового Ьй у найефективнiшою формою правових гарантiй, гййзванi права на декларацiю i тим самим дискре-' iдею прав людини.
'Жв час право на працю, право на освiту, право на на охорону здоров'я у найважливiшими еконо-альними та культурними правами. В сучасних умо-куть бути лише соцiальними намiрами держави, п> п гуманiстичну мету.
1 надбанням Конституцiє у те, що вона закрiпила i суверенiтет, недоторканнiсть територiє Украєни, права людини, визначила спiввiдношення законо-ЙКвЧоє та судовоє влади, розв'язала економiчнi та i для держави питання.
iiИМ прагне побудувати правову державу, в якiй > стати визначальним регулятором суспiльних жим прiоритетом дiяльностi держави повинна i'найвища соцiальна цiннiсть. Громадяни по-гсвоє права за принципом <дозволено те, що єє>. Права i свободи людини мають бути в i поступового розвитку суспiльства, 4. Державнi органи, органи мiсцевого
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
самоврядування, посадовi особи повиннi здiйснювати своє повноваження за принципом <дозволено лише те, що визначено законом>.
Украєна прагне йти шляхом створення громадянського суспiльства, забезпечення принципiв верховенства права, прiоритету прав i свобод людини, утвердження необхiдних гарантiй розвитку нацiональних меншин. Тому'ст. 1 Конституцiє Украєни найвищою соцiальною цiннiстю визнау людину, єє життя i здоров'я, честь i гiднiсть, недоторканнiсть i безпеку.
Соцiальнi аспекти життя людей регулюються саме нормами трудового права, i тому йому повинна належати провiдна роль у реальному забезпеченнi соцiальних прав громадян.
Разом з Конституцiую Украєни на територiє Украєни дiють iншi закони, якi забезпечують верховенство Основного Закону.
3. Кодекс законiв про працю Украєни та iншi законодавчi акти Украєни, що регулюють трудовi вiдносини
Кодекс законiв про працю в Украєнi вперше було прийнято наприкiнцi 1922 р. Фактично вiн був розроблений в Росiє i як проект одержаний Украєною в червнi 1922 р. Вiдразу ж розпочалася робота щодо його розгляду, хоча значних змiн до нього внесено не було. Навiть нумерацiя статей залишилася такою ж.
Але в Росiє не могли допустити, щоб навiть розроблений в нiй проект був затверджений в Украєнi ранiше, нiж це вiдбудеться в Росiє. Ця практика знайшла своу правове закрiплення в Радянському Союзi, коли для <удностi> законодавства стали розроблятися Основи законодавства Союзу РСР i союзних республiк, якi мали бути дослiвно вiдображенi в кодексах союзних республiк.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75
В умовах вiдбудови народного господарства зростау роль права в регулюваннi суспiльних вiдносин, у тому числi трудових. Хоч офiцiйна радянська правова iсторiографiя стверджувала, що всi законодавчi акти, прийнятi в Росiє Вi918-1920 роках, були поширенi й в Украєнi, фактично влада бiльшовикiв в Украєнi була обмеженою. У цей перiод в Украєнi змiняючи один одного, дiяли уповноваженi Тимчасового уряду Росiє, Центральна Рада, уряд Украєнськоє Народноє Республiки (УНР), окупацiйнi влади нiмецько-австрiйських вiйськ, Гетьманат, уряд Захiдноукраєнськоє Народноє Республiки (ЗУНР), окупацiйнi влади вiйськ Денiкiна i Врангеля, польськi окупанти.
Тому не випадково бiльшовики, поширивши в Украєнi законодавчi акти про вiдокремлення церкви вiд держави, визнавши законним тiльки цивiльний шлюб, були змушенi декретом РНК УРСР вiд 20 лютого 1919 р. <Про цивiльний шлюб i ведення книг громадянського стану> визнати усi релiгiйнi шлюби до цiує дати дiйсними, оскiльки тодi органiв радянськоє влади ще не iснувало i тому нiяких реустрацiй проводити вони не могли. Не iснували цi органи i пiзнiше, бо Украєна була окупована вiйськами Денiкiна i Врангеля, панськоє Польщi. Але вдруге визнавати вiдсутнiсть у них влади на мiсцях бiльшовики не стали. Це дау пiдстави зробити висновок про те, що радянську правотворчiсть в Украєнi (без захiдних областей, що опинилися пiд Польщею) слiд вважати розпочатою з 1921 р. Постановою Полiтбюро ЦК КП(б)У вiд 7 червня 1921 р. було схвалено принцип реустрацiє актiв Росiйськоє Федерацiє компетентними органами Украєни. Визнавалося, що така реустрацiя необхiдна для облiку, контролю та пристосування правових актiв РРФСР до умов Украєни.
Формально в Росiє у 1918 р. був прийнятий кодекс законiв про працю, але вiн не дiяв, носив бiльш декларативний, нiж практичний характер, його застосування нiхто не вимагав i не
i Нi- Джерела трудового права Украєни
61
iював. Цей кодекс, як i iншi нормативнi акти даного , значною мiрою був пристосований до вирiшення зав-воунного комунiзму, коли трудовi вiдносини базувалися iмгальнiй трудовiй повинностi. З переходом до новоє еконо-Цноє полiтики i появою обмеженоє приватноє власностi це Цвнодавство вже не вiдповiдало умовам, якi склалися. Вiдпа-^iНеобхiднiсть в залученнi населення до трудовоє повинностi в допередньому розумiннi. Все трудове законодавство перегля-ЄЛося щодо умов мирноє господарськоє дiяльностi з метою ре-МЮвання нових форм трудових правовiдносин. i, Нормами трудового права регулюються усi види трудових шосин, що виникають мiж роботодавцями та працюючими. i Вiдносини - один з найважливiших видiв вiдносин, якi зачi-iть такi питання, як право на працю, працевлаштування, Валiсть робочого часу i часу вiдпочинку, внутрiшнiй трудо-[возпорядок, безпека працi та iн., що виникають iз застосу-л здатностi до працi.
ОЗУМiЛО, ЩО Зi ЗМiНОЮ СОЦiаЛЬНО-еКОНОМiЧНИХ УМОВ ПО-ЗМiН i правове регулювання трудових вiдносин. Зокре-звал Радянськоє iмперiє, проголошення i змiцнення суве-гу республiк як самостiйних держав, рiзнi форми влас-ринковi вiдносини обумовили процес удосконалення дового права i трудового законодавства, викликали н'е-iднiсть створення новоє моделi системи юридичних джерел. [iроведенням в Украєнi правовоє реформи виникау складна угема юридичних джерел, притаманна рiзним правовим сис-лам: зберiгауться спадковiсть романс-германськоє та радянсь-i правових систем, впроваджуються риси англiйськоє та аме-канськоє правових систем.
iг!'1 Слiд зазначити, що згiдно з постановою Верховноє Ради iУкраєни вiд 12 вересня 1991 р. <Про порядок тимчасовоє дiє на iтериторiє Украєни окремих актiв законодавства Союзу РСР> до ^iфийняття вiдповiдних актiв законодавства Украєни на єє тери-i ТОрiє застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, Кт урегульованих законодавством Украєни, за умови, що вони Єiс суперечать Конституцiє i законам Украєни.
Законодавчi акти в Украєнi охоплюють всю сукупнiсть, увесь 'ТОМПлекс виданих органами держави правових норм у рiзних формах. Цi форми залежать вiд ступеня важливостi суспiльних iдносин, що ними регулюються, галузевоє приналежностi та Компетенцiє органу, що здiйснюу нормотворчу дiяльнiсть.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Право i законодавство спiввiдносяться як цiле i частина. Разом вони у явищем об'уктивного характеру. Законодавчi джерела мають такi ознаки:
- зовнiшню об'уктивiзацiю;
- державне санкцiонування;
- гарантованiсть державою.
Система юридичних джерел побудована на принципах iурархiє. Вона являу собою порядок розмiщення джерел права та законодавства в системi залежно вiд єх юридичноє сили i зводиться до таких принципiв:
- вiдмiнностi конституцiйного i законодавчого регулювання;
- прiоритет актiв законодавчоє влади перед актами виконавчоє та судовоє влади;
- перевага актiв вищих органiв у порiвняннi з нижчими органами;
- наявнiсть первинних i вторинних актiв;
- вiдповiднiсть локальних актiв державно-правовим актам;
- можливiсть зупинення i скасування неправомiрних актiв.
iурархiя законодавчих джерел базууться на пiдпорядкованостi органiв, що приймають акти. Саме мiсце органу в iурархiє державних органiв влади й управлiння визначау мiсце того чи iншого джерела в системi джерел права.
Державно-правовi акти - це акти, якi приймаються органами законодавчоє, виконавчоє та судовоє влади i мають правове значення. Тому джерела трудового права прийнято класифiкувати (подiляти) на закони, пiдзаконнi акти, локальнi правовi акти i практику застосування чинного законодавства.
Найвищу юридичну силу мау Конституцiя Украєни, норми якоє у нормами прямоє дiє. Закони та iншi правовi акти не повиннi суперечити Конституцiє та конституцiйним законам Украєни.
Законодавство у вузькому розумiннi - це результат нор-мотворчостi представницькоє та безпосередньоє демократiє як на державному, так i на регiональному рiвнi. Акти представницьких органiв влади i структурних пiдроздiлiв єх апарату носять колегiальний нормативний характер.
До законодавства вiдносяться також рiшення Верховноє Ради Автономноє Республiки Крим i рiшення обласних та мiсцевих державних адмiнiстрацiй у межах єх компетенцiє, оскiльки вони приймаються державними виконавчими органами влади. Цi
i III. Джерела трудового права Украєни
iення мiстять обов'язковi правила, можуть зупиняти засто-iання вiдомчих актiв, скасовувати акти нижчих адмiнiстрацiй i'локальнi акти, що приймаються на пiдприумствах, в устано-є, органiзацiях.
2. Конституцiя Украєни як основне джерело трудового права
Основним законом кожноє держави у конституцiя. Вона дау Наукове осмислення полiтичних та економiчних процесiв у iфаєнi, закрiплюу iдею розподiлу i органiзацiє державноє влади, Є Спiввiдношення з демократичними iнституцiями суспiльства, йзначау права та свободи громадян i створюу умови для єх Валiзацiє.
Досi вважалося, що першою конституцiую в свiтi була кон-туцiя Сполучених Штатiв Америки, прийнята в 1787 р. Проте ^доведено, що фактично першою в свiтi конституцiую була єтитуцiя Украєни, прийнята 5 квiтня 1710 р. в Бендерах на цькiй радi, яка мала назву <Пакти i Конституцiя прав i воль-ей Запорозького Вiйська>. Цей документ складався з 16 тiв i розпочинався з преамбули: <Украєна обох бокiв Днiпра : бути на вiчнi часи вiльною вiд чужого панування>. Усi уря-Зi посади ставали виборними, суворо розмежувався держав-Й скарб i особистi кошти гетьмана. Заборонялось робити утис-посполитим, податки накладалися залежно вiд майнового
-.ану.
1е" Саме так гетьман Украєни Пилип Орлик вiдзначив свiй вступ |ма'гетьманство. Ця конституцiя була першою демократичною iЙОНСТИТУЦiтЮ не тiльки в твропi, а й у свiтi, бо була прийнята iАЬ 77 рокiв ранiше конституцiє Сполучених Штатiв. i*' Отже, основним постулатом Конституцiє Пилипа Орлика [була незалежнiсть Украєни як вiд Росiє, так i вiд Польщi. Обме-iЯсувалась влада гетьмана i створювався козацький парламент. | Передбачалося встановлення нацiонального суверенiтету, виз-' начення кордонiв Украєнськоє держави, недоторканнiсть Запо-| iгiзькоє Сiчi. Законодавчим органом визначалась Рада генеральноє iбтаршини, а главою виконавчоє влади - гетьман.
Особливо цiнним в Конституцiє Украєни 1710 р. у те, що в iНiЙ йшлося про забезпечення прав людини, економiчнi та iншi УИлквє для держави питання. На жаль, ця Конституцiя не знай-Ла свого практичного застосування, бо колонiальний гнiт Ро-ЙСЬКОЄ iмперiє на чолi з Петром i зводився, а пiзнiше фактич-
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
но призвiв до знищення гетьманату як iнституцiє i украєнськоє державностi.
За роки радянськоє влади в Украєнi дослiвно вiдтворювались конституцiє, що приймались у Радянському Союзi. Так було з конституцiую 1936 р., яку називали сталiнською, i з конституцiую 1977 р., прозваною брежнувською. Цi Конституцiє проголошували основнi права i свободи в галузi трудових вiдносин, такi як право на працю, право на вiдпочинок, право на охорону здоров'я, право на освiту, право брати участь в управлiннi державними i громадськими справами, право на об'уднання в громадськi органiзацiє, право на матерiальне забезпечення в старостi, в разi хвороби, повноє або частковоє втрати працездатностi, а також втрати годувальника. Обов'язком i справою честi кожного здатного до працi громадянина визнавалися сумлiнна праця в обранiй ним галузi суспiльне корисноє дiяльностi, додержання трудовоє дисциплiни, зберiгання i змiцнення державноє власностi.
28 червня 1996 р. Верховна Рада прийняла нову Конституцiю Украєни, яка стала надзвичайно важливим полiтико-пра-вовим документом, що зафiксував iснуючий стан розвитку Украєнськоє держави i суспiльства, єх правовоє системи.
Конституцiя Украєни прийнята в умовах суперечностей мiж полiтичними партiями про шляхи розвитку нашоє державностi, тому цiла низка єє положень далека вiд досконалостi.
Незважаючи на це, Конституцiя Украєни 1996 р. створюу правову основу для удосконалення правового регулювання суспiльних вiдносин в усiх сферах життя. Вона у надiйною базою для дiяльностi передбачених нею державних органiв i полiтичних iнститутiв, iнтенсифiкацiє поточного законодавства, створення значноє кiлькостi кодифiкованих правових актiв, оскiльки сучасний масив законодавства Украєни - це велика кiлькiсть законiв, указiв, постанов, iнструкцiй, правил та iнших актiв, частина яких прийнята ще в старi часи.
Конституцiя Украєни проголосила, що усi люди у вiльнi i рiвнi у своєй гiдностi та правах. Права i свободи людини у не-вiдчужуваними та непорушними, вони не у вичерпними. Кожна людина мау право на вiльний розвиток своує особистостi, якщо при цьому не порушуються права i свободи iнших людей, та мау обов'язки перед суспiльством, в якому забезпечууться вiльний та всебiчний розвиток єє особистостi.
РЮШ Нi. Дямрия трудового права Украєни
Пня мають рiвнi конституцiйнi права i свободи та у i Перед законом. Кожний мау право на повагу до його i, на свободу та особисту недоторканнiсть. йкадянам Украєни належить право володiти, користува-iоапоряджатися своую власнiстю, результатами своує iнте-iьноє, творчоє дiяльностi, що не заборонена законом, i^-Є> працю, яку вони вiльно обирють або на яку вiльно Жуються, право на вiдпочинок, право на соцiальний заправо на достатнiй життувий рiвень для себе i своує сiм'є, нас достатну харчування, одяг, житло, право на охоро-в'я,, медичну допомогу та медичне страхування та iн. [хмюшуванi Конституцiую права можна назвати пози-(Яревами, якi у власному розумiннi цього поняття не у iдьки єм не кореспондуються певнi обов'язки, вони ься i не можуть гарантуватись у повному обсязi, i допомогою судового захисту. (нi жодна краєна в свiтi не може створити належ-реалiзацiє i захисту економiчних, соцiальних та Рправ своєм громадянам. Вiдсутнiсть же судового Ьй у найефективнiшою формою правових гарантiй, гййзванi права на декларацiю i тим самим дискре-' iдею прав людини.
'Жв час право на працю, право на освiту, право на на охорону здоров'я у найважливiшими еконо-альними та культурними правами. В сучасних умо-куть бути лише соцiальними намiрами держави, п> п гуманiстичну мету.
1 надбанням Конституцiє у те, що вона закрiпила i суверенiтет, недоторканнiсть територiє Украєни, права людини, визначила спiввiдношення законо-ЙКвЧоє та судовоє влади, розв'язала економiчнi та i для держави питання.
iiИМ прагне побудувати правову державу, в якiй > стати визначальним регулятором суспiльних жим прiоритетом дiяльностi держави повинна i'найвища соцiальна цiннiсть. Громадяни по-гсвоє права за принципом <дозволено те, що єє>. Права i свободи людини мають бути в i поступового розвитку суспiльства, 4. Державнi органи, органи мiсцевого
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
самоврядування, посадовi особи повиннi здiйснювати своє повноваження за принципом <дозволено лише те, що визначено законом>.
Украєна прагне йти шляхом створення громадянського суспiльства, забезпечення принципiв верховенства права, прiоритету прав i свобод людини, утвердження необхiдних гарантiй розвитку нацiональних меншин. Тому'ст. 1 Конституцiє Украєни найвищою соцiальною цiннiстю визнау людину, єє життя i здоров'я, честь i гiднiсть, недоторканнiсть i безпеку.
Соцiальнi аспекти життя людей регулюються саме нормами трудового права, i тому йому повинна належати провiдна роль у реальному забезпеченнi соцiальних прав громадян.
Разом з Конституцiую Украєни на територiє Украєни дiють iншi закони, якi забезпечують верховенство Основного Закону.
3. Кодекс законiв про працю Украєни та iншi законодавчi акти Украєни, що регулюють трудовi вiдносини
Кодекс законiв про працю в Украєнi вперше було прийнято наприкiнцi 1922 р. Фактично вiн був розроблений в Росiє i як проект одержаний Украєною в червнi 1922 р. Вiдразу ж розпочалася робота щодо його розгляду, хоча значних змiн до нього внесено не було. Навiть нумерацiя статей залишилася такою ж.
Але в Росiє не могли допустити, щоб навiть розроблений в нiй проект був затверджений в Украєнi ранiше, нiж це вiдбудеться в Росiє. Ця практика знайшла своу правове закрiплення в Радянському Союзi, коли для <удностi> законодавства стали розроблятися Основи законодавства Союзу РСР i союзних республiк, якi мали бути дослiвно вiдображенi в кодексах союзних республiк.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75