https://wodolei.ru/catalog/unitazy/Cersanit/eko/ 
А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 


Встановити, що укладенi i належним чином ратифiкованi
Украєною мiжнароднi договори становлять невiдумну частину на-
цiонального законодавства Украєни i застосовуються у порядку,
передбаченому для норм нацiонального законодавства.
РОЗДiЛ II
ПРОЦЕСУАЛЬНi ОСОБЛИВОСТi РОЗГЛЯДУ
ПОЗОВНИХ СПРАВ
Глава 4.
Справи, що виникають iз цивiльних правовiдносин
А. ЗАХИСТ ЧЕСТi, ГiДНОСТi ТА ДiЛОВОЄ РЕПУТАЦiЄ
1. Цивiльний кодекс Украєнськоє РСР
Витяг
Стаття 7. Громадянин або органiзацiя вправi вимагати по
суду спростування вiдомостей, що не вiдповiдають дiйсностi або
викладенi неправдиво, якi порочать єх честь, гiднiсть чи дiлову
репутацiю або завдають шкоди єх iнтересам, якщо той, хто по-
ширив такi вiдомостi, не доведе, що вони вiдповiдають дiйсностi.
Якщо вiдомостi зазначенi в частинi першiй цiує статтi, були
поширенi через засоби масовоє iнформацiє (друкованоє або аудiо-
вiзуальноє), вони повиннi бути спростованi у тому ж друкованому
виданнi, аналогiчнiй радiо- чи телепередачi або iншим адекватним
способом. Якщо вiдомостi, якi не вiдповiдають дiйсностi i завдають
шкоди iнтересам, честi, гiдностi або дiловоє репутацiє громадяни-
на чи органiзацiє, мiстить документ, що виходить вiд органiзацiє,
такий документ пiдлягау змiнi або вiдкликауться. Порядок спросту-
вання в iнших випадках встановлюуться судом.
Громадянин або органiзацiя, вiдносно яких поширенi вiдомостi,
що не вiдповiдають дiйсностi i завдають шкоди єх iнтересам,
честi, гiдностi або дiловоє репутацiє, вправi поряд iз спростуванням
таких вiдомостей вимагати вiдшкодування майновоє i моральноє
(немайновоє) шкоди, завданоє єх поширенням. Щодо вимог про
стосування цих вiдомостей та компенсацiю моральноє шкоди вста-
новлюуться строк позовноє давностi в один рiк.
1 Вiдомостi Верхов. Ради. Украєни. 1992. Л:> 10. Ст. 137.
47
2. Про друкованi засоби масовоє iнформацiє (пресу) в Украєнi
Закон Украєни вiд ,16 листопада 1992р. з змiнами i доповненнями
вiд 11 листопада 1993 р.
Витяг
Стаття 41. Пiдстави вiдповiдальностi
Редакцiє, засновники, видавцi, розповсюджувачi, державнi ор-
гани, органiзацiє та громадськi обуднання несуть вiдповiдальнiсть
за порушення законодавства про друкованi засоби масовоє iнфор-
мацiє.
Порушеннями Закону Украєни про друкованi засоби масовоє
iнформацiє у:
1) порушення, передбаченi статтею 47 Закону Украєни <Про
iнформацiю>;
2) незаконне вилучення або знищення тиражу або його час-
тини;
3) про порушення прав журналiста, встановлених цим За-
коном;
4) порушення положень статтi 3 цього Закону;
5) зловживання правами журналiста;
6) одержання свiдоцтва про державну реустрацiю шляхом
обману;
7) незаконне виготовлення i розповсюдження продукцiє дру-
кованого засобу масовоє iнформацiє без його реустрацiє або пiсля
припинення його дiяльностi, ухилення вiд перереустрацiє;
8) порушення порядку вмiщення даних, надсилання контроль-
них примiрникiв;
9) порушення права вимоги щодо публiкацiє спростування та
порядку його публiкацiє, передбачених статтею 37 цього Закону.
За цi порушення виннi особи притягаються до дисциплiнарноє,
цивiльно-правовоє, адмiнiстративноє або кримiнальноє вiдповiдаль-
ностi згiдно з чинним законодавством Украєни.
До вiдповiдальностi за зловживання свободою дiяльностi дру-
кованих засобiв масовоє iнформацiє нарiвнi з авторами -iнформа-
цiйних матерiалiв, що порушують цей Закон, притягаються журна-
лiст редакцiє, єє редактор (головний редактор) або iншi особи, з
дозволу яких цi матерiали було поширено.
i
Стаття 42. Звiльнення вiд вiдповiдальностi
Редакцiя, журналiст не несуть вiдповiдальностi за публiкацiю
вiдомостей, якi не вiдповiдають дiйсностi, принижують честь i
гiднiсть громадян i органiзацiй, порушують права i iнтереси гро-
мадян або являють собою зловживання свободою дiяльностi дру-
кованих засобiв масовоє iнформацiє i правами журналiста, якщо:
1) цi вiдомостi одержано вiд iнформацiйних агентств або вiд
засновника (спiвзасновника);
2) вони мiстяться у вiдповiдi на iнформацiйний запит щодо
доступу до офiцiйних документiв i запит щодо надання письмовоє
або усноє iнформацiє, наданоє вiдповiдно до вимог Закону Ук-
раєни <Про iнформацiю>;
3) вони у дослiвним вiдтворенням офiцiйних виступiв посадо-
вих або державних .органiв, органiзацiй або громадських обуднань;
! Вiдомостi Вгрхов. Ради Украєни. 1993. № 1. Ст. Г
4) вони у дослiвним вiдтворенням матерiалiв, опублiкованих
iншими друкованими з.асойами масавдє щформяiш з. посддщiям нд
нього;
5) в них розголошууться таумниця, яка спецiально охороняуть-
ся Законом, проте цi вiдомостi не було отримано журналiстом
незаконним шляхом.
Стаття 43. Захист i охорона журналiста при виконаннi
службових обовязкiв
Професiйний журналiст редакцiє при виконаннi службових
обовязкiв перебувау перед єє правовим i соцiальним захистом.
Честь, гiднiсть, недоторканiсть журналiста охороняуться законом.
3. Про телебачення i радiомовлення
Закон Украєни вiд 21 грудня 1993 р.
Витяг
Стаття 42. Недопустимiсть перекручення iнформацiє
Особа, в якоє беруть iнтервю або особа, яка надала iнформа-
цiю для телерадюорганiзацiє, мау право вимагати у письмовiй
формi перегляду чи прослуховування готового матерiалу перед
його трансляцiую, а в разi незгоди - вилучення матерiалу з пе-
редачi.
Спори у звязку з порушеннями норм, викладених у частинi
першiй цiує статтi, розглядаються судом,
Стаття 43. Право на вiдповiдь, спростування чи влсане тлу-
мачення обставин справи
Телерадiоорганiзацiя зобовязана надавати громадянам чи пред-
ставникам органiзацiй, iнтересам яких заподiяно шкоди розпов-
сюдженою iнформацiую, можливiсть вiдповiдi, спростування чи
власного тлумачення обставин справи.
В разi розповсюдження в радiопередачi даних, якi прини-
жують честь, гiднiсть громадян або не вiдповiдають дiйсностi,
вони повиннi бути на прохання зацiкавлених осiб в мiсячний строк
спростованi телерадiоорганiзацiую, яка розповсюдила цi вiдомостi.
Змiст i час спростування визначауться за угодою зацiкавлених
сторiн.
Справи про реалiзацiю вказаних прав розглядаються судом.
Стаття 47. Вiдшкодування моральних збиткiв
Моральна (немайнова) шкода, заподiяна громадяниновi в ре-
зультатi розповсюдження телерадiоорганiзацiую даних, що не вiд-
повiдають дiйсностi, принижують честь, i гiднiсть громадянина
або завдають йому iншоє немайновоє шкоди, компенсууться за
рiшенням суду цiую телерадiоорганiзацiую, а також винними поса-
довими особами i громадянами.
Розмiр вiдшкодування моральноє (немайновоє) шкоди в гро-
шовому виразi визначауться судом.
Стаття 48. Звiльнення вiд вiдповiдальностi за розповсюд-
ження даних, що не вiдповiдають дiйсностi
Тслерадiуорганiзацiя та телерадiопрацiвники не несуть вiдпо-
вiдальностi за розповсюдження по телебаченню i радiо даних, що
не вiдповiдають дiйсностi у випадках:
вiдомостi Верхое. Ради Украєни. 1994. № 10. .Ст. 43
49
а) якщо цi данi мiстились в офiцiйних повiдомленнях;
б) якщо єх одержано вiд iнформацiйних агентств або прес-
служб державних органiв та органiв обуднань громадян;
в) якщо вони у дослiвним цитуванням виступiв народних де-
путатiв, а також офiцiйних виступiв посадових осiб державних
органiв;
г) якщо вони мiстились в авторських виступах, якi передають-
ся в ефiр без попереднього запису.
Б. ЗАХИСТ ПРАВА ВЛАСНОСТi
i
4. Про власнiсть
Закон Украєни вiд 7 лютого 1991 р. з змiнами i доповненнями
вiд 7 липня, 14 жовтня, 31 грудня 1992 р., 21 сiчня i
5 травня 1993 р.1
Витяг
Стаття 48. Загальнi положення
1. Украєна законодавче забезпечуу громадянам, органiзацiям
та iншим власникам рiвнi умови захисту права власностi.
2. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його
права, хоч би цi порушення i не були в поуднаннi з позбавленням
володiння i вiдшкодування завданих цим збиткiв.
3. Захист права власностi здiйснюуться судом, арбiтражним
або третейським судом.
4. У разi прийняття Украєною законодавчого акта, який припи-
няу право власностi, держава вiдшкодовуу власнику заподiянi
збитки. Збитки вiдшкодовуються в повному обсязi вiдповiдно до
реальноє вартостi майна на момент припинення права власностi,
включаючи й одержанi доходи.
5. Положення щодо захисту права власностi поширюються
також на особу, яка хоч i не у власником, але володiу майном на
правi повного господарського вiдання, оперативного управлiння,
дiючого успадковуванного володiння або на iншiй пiдставi, перед-
баченiй законом чи договором. Ця особа мау право на захист
свого володiння також вiд власника.
Стаття 49. Правомiрнiсть володiння майном
Володiння майном вважауться правомiрним, якщо iнше не буде
встановлено судом, арбiтражним або третейським судом.
Стаття 50. Витребування майна з чужого незаконного во-
лодiння
1. Власник мау право вимагати повернення (вiндикацiє) свого
майна з чужого незаконного володiння.
2. На вимоги про повернення майна з чужого незаконного
володiння встановлюуться трирiчна позовна давнiсть.
Стаття 51. Захист права власностi на землю
1. Громадянин не може бути позбавлений права власностi на
земельну дiлянку поза його волею iнакше ,як на пiдставi рiшення
суду, у випадках, передбачених законодавчими актами Украєни.
Вiдомостi Верхов. Ради УРСР. 1991. № 20. Ст. 249; Вiдомостi
Верхов. Ради Украєни. 1992. № 38. Ст. 562; № 48. Ст. 660;
99, № 11. Ст. 94; №13. Ст. 115; №26. Ст. 277.

Є. У разi вилучення за рiшенням суду зеМеЛьйоЄ дiлянки ДЛЯ
задоволення державних i громадських потреб колишньому власни-
ку передауться взамiн iнша рiвноцiнна за якiстю земельна дiлянка.
3. Збитки, заподiянi власнику землi, пiдлягають вiдшкодуван-
ню на загальних пiдставах.
4. Власник земельноє дiлянки мау право на компенсацiю, повя-
зану iз зниженням якостi, викликаним дiяльнiстю пiдприумств,
органiзацiй, що призвела до зниження рiвня екологiчноє захище-
ностi територiє. Спори з приводу пiдстав виникнення права на ком-
пенсацiю та єє розмiру вирiшуються судом.
Стаття 52. Захист права власника у разi вилучення зе-
мельноє дiлянки, на якiй розташовано належне
йому майно
Припинення права власностi на будинок, iншi будiвлi, споруди
або насадження у звязку з вилученням земельноє дiлянки, на якiй
вони розташованi, допускауться лише у випадках i порядку, вста-
новлених законодавчими актами Украєни, i з попереднiм вiдшко-
дуванням збиткiв в обсязi, передбаченому п. 4 статтi 48 цього
Закону.
У разi незгоди власника з рiшенням, що тягне за собою при-
пинення права власностi, воно не може бути виконано до вирiшен-
ня спору судом, арбiтражним або третейським судом. При розгля-
дi спору вирiшуються також усi питання вiдшкодування власнико-
вi завданих збиткiв.
Стаття 53. Захист права власника жилого будинку
Власник жилого будинку мау право на компенсацiю, повязану
iз зниженням цiнностi будинку, викликаним дiяльностю пiдприумств,
органiзацiй, у тому числi такою, що призвела до зниження рiвня
шумовоє та екологiчноє захищенностi територiє.
Стаття 54. Захист iнтересiв власника у разi аварiй та за
iнших обставин надзвичайного характеру
У разi технологiчних та екологiчних катастроф та за iнших
обставин надзвичайного характеру, що виключають можливiсть
здiйснення власником його прав щодо володiння, користування i
розпорядження майном, йому вiдшкодовууться у порядку, вста-
новленому законодавством Украєни, вартiсть майна в обсязi, перед-
баченому п. 4 статтi 48 цього Закону, або передауться у власнiсть
iнше рiвноцiнне майно.
Стаття 55. Випадки позбавлення права власностi
1. Власник не може бути позбавлений права власностi на своу
майно, крiм випадкiв, передбачених цим Законом та iншими за-
конодавчими актами Украєни.
2. Вилучення майна у власника допускауться при зверненнi
стягнення на це майно за зобовязаннями власника у випадках i
порядку, передбачених цим Законом, а також Цивiльним i Цивiль-
но-процесуальним кодексами Украєни.
3. За ообставин надзвичайного характеру: у випадках стихiй-
ного лиха, аварiй, епiдемiй, епiзоотiй майно в iнтересах суспiльства
за рiшенням органiв державноє влади може бути вилучено (реквi-
зовано) у власника в порядку i умовах, встановлених законодав-
чими актами Украєни з виплатою йому вартостi майна в обсязi,
передбаченому п. 4 статтi 48 цього Закону.
51-
.. " 4. У. випадках, передбачених Законодавчими актами Украєни
має1н0. може бутч безоплатно вилучено (конфiсковано) у власника
за "рiшенням (вироком) суду, арбiтражного суду iи iншого
компетентного органу (службовоє особи) як санкцiя за" вчинення
правопорушення,
Стаття 56. Вiдповiдальнiсть державних органiв за втручан-
ня у здiйснення власником ного правомочностей
Жодний державний орган не мау права втручатися у здiйснен-
ня власником, а також особами, перелiченими у п. 5 статтi 48
цього Закону, єх правомочностеi! щодо володiння, користування й
розпорядження своєм майном або встановлювати не передбаченi
законодавчими актами Украєни додатковi обовязки чи обмеження.
Державнi органи несуть майнову вiдповiдальнiсть за шкоду,
заподiяну єх неправомiрним втручанням у здiйснення власником i
зазначеними особами правомочностеi! щодо володiння, користу-
вання й розпорядження майном в обсязi, передбаченому п. 4
статтi 48 цього Закону.
i.
Стаття 57. Вiдповiдальнiсть державших органiв за видання
актiв, якi порушують права власника
Якщо в результатi видання акта органом державного управлiн-
ня або мiсцевим органом державноє влади, що не вiдповiдау за-
коновi, порушуються права власника та iнших осiб щодо володiн-
ня, користування та розпорядження належним єм майном, такий
акт визнауться недiйсним за позовом власника або особи, права
якоє порушено.
Збитки, завданi громадянам, органiзацiям та iншим особам у
результатi видання зазначених актiв, пiдлягають вiдшкодуванню
в обсязi, передбаченому п. 4 статтi 48 цього Закону, за рахунок
коштiв, якi у в розпорядженнi вiдповiдного органу влади або
управлiння.
5. Про охорону прав на знаки для товарiв i послуг
Закон Украєни вiд 23 грудня 1993 р.
Витяг
\
;
Стаття 20. Порушення прав власника свiдоцтва
1. Будь-яке посягнення на права власника свiдоцтва, передба-
ченi статтею 16 цього Закону, вважауться порушенням прав влас-
ника свiдоцтва, що тягне за собою вiдповiдальнiсть згiдно з чин-
ним законодавством Украєни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46


А-П

П-Я