• систематизація даних первинних документів на рахунках і регістрах бухгалтерського обліку здійснюється
методом подвійного запису, причому операції в іноземній валюті відображаються як у валюті розрахунків, так
і у валюті платежів;
• дані аналітичного обліку мають бути тотожні даним синтетичного бухгалтерського обліку станом на перше
число місяця;
• регістри бухгалтерського обліку повинні відображати назву, період складання, підписи і дані про осіб, що
склали і підписали їх;
• господарські операції мають бути відображені в регістрах у тому звітному періоді, в якому їх було здійснено;
• при складанні і збереженні первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях ін-
формації обов'язковим є виготовлення копій на паперових носіях інформації на вимогу інших учасників гос-
подарської операції, правоохоронних та інших органів;
• відповідальність за несвоєчасність складання і недостовірність даних у первинних документах і регістрах
бухгалтерського обліку несуть особи, що їх склали і підписали.
У той же час Законом передбачено певну самостійність підприємств у веденні бухгалтерського обліку. Зокрема,
Закон передбачає Самостійний вибір підприємством форми організації обліку (не плутати з формою обліку!) у вигляді:
• Утримання бухгалтерської одиниці на підприємстві (служби на чолі з головним бухгалтером);
• Використання для ведення обліку фахівця-підприємця, що здійснює діяльність без створення юридичної
особи;
• Ведення обліку централізованою бухгалтерією чи аудиторською фірмою;

Бухгалтерський обпік для неприбуткових організацій: нові стандарти - нові можливості
Самостійного ведення обліку і складання звітності безпосередньо керівником підприємства; Самостійний
вибір підприємством облікової політики, тобто сукупності методів, принципів і процедур, що
використовуються для складання фінансової звітності; Самостійний вибір підприємством форми
бухгалтерського обліку;
Самостійну розробку підприємством системи і форм управлінського обліку, звітності і контролю; Самостійне
затвердження правил документообігу, технології обробки інформації, додаткової системи рахунків і регістрів
аналітичного обліку.
Задоном визначається необхідність проведення інвентаризації активів і зобов'язань для забезпечення перевірки
достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності, причому саме під час інвентаризації доку-
ментальноЛідтверджуються наявність, стан і оцінка активів і зобов'язань підприємства.
Закон встановлює порядок складання і подання фінансової звітності:
• обов'язкове складання фінансової звітності за даними бухгалтерського обліку;
• підписання фінансової звітності керівником і головним бухгалтером підприємства;
• склад фінансової звітності (для НПО: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух коштів, звіт про
власний капітал, примітки).
Законом встановлено також загальні принципи бухгалтерського обліку і звітності:
• автономність-підприємство розглядається як юридична особа, окрема від його власників;
• обачність - використання методів оцінки, що не дозволяють занизити зобов'язання і витрати та завищити оцінку
доходів і активів;
• повне висвітлення - наявність усієї інформації про господарські операції та! події;
• послідовність - постійне використання обраної облікової політики, яка може обгрунтовано змінюватися тільки на
підставі національних облікових стандартів з обов'язковим розкриттям у звітності і поясненням у примітках;
• безперервність- оцінка активів і зобов'язань на основі принципу безперервності (діяльність підприємства буде
продовжуватися й далі);
• нарахування і відповідність доходів та витрат - при визначенні фінансових результатів доходи варто зіставляти з
витратами, здійсненими для їх одержання.
При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку і звітності на момент їх виникнення,
незалежно від дати надходження чи сплати коштів:
• превалювання сутності над формою - операції враховуються за їх сутністю незалежно від їх юридичної форми. Це
новий принцип, який докорінно змінює психологію бухгалтера, оскільки кожна операція в обліку повинна
відображатися не за формальними ознаками, а за економічним і сутнісним навантаженням;
• історична (фактична) собівартість - пріоритетна оцінка активів з урахуванням витрат на реалізацію проекту чи
придбання того чи іншого активу;
• єдиний грошовий вимірювач - бухгалтерський облік операцій і складання звітності здійснюються в грошовому
вимірі, тобто в національній валюті України;
• періодичність - розподіл діяльності підприємства на періоди з метою складання звітності. Таким чином, прийняття
Закону, що регулює бухгалтерський облік і звітність, є прогресивним явищем. Водночас бухгалтеру доведеться
багато думати і, очевидно, забути, що головне в роботі - папірець.
6

Бухгалтерський облік для неприбуткових організацій: нові стандарти - нові можливості
Види і типи неприбуткових організацій, в
яких здійснюється бухгалтерський облік
Загальна класифікація неприбуткових організацій за
українським законодавством
Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон) визначено широкий спектр
організацій, щй за своєю економічно-соціальною структурою мають право на отримання статусу неприбуткових, для
яких передбачається особливий порядок оподаткування прибутку.
До неприбуткових організацій належать органи державної влади України, органи місцевого самоврядування та
створені ними установи та організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, благодійні фонди і
благодійні організації, створені в порядку, визначеному Законом, для проведення благодійної діяльності, в тому числі
громадські організації, створені з метою здійснення екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної,
освітньої і наукової діяльності, а також творчі спілки і політичні партії, пенсійні фонди, кредитні спілки, науково-дослідні
установи та вищі навчальні заклади ІІІ-ІУ рівнів акредитації, внесені до Державного реєстру наукових установ, яким
надається підтримка держави, релігійні організації, інші юридичні особи, діяльність яких не передбачає одержання
прибутку.
Це визначення неприбуткових організацій, подане в Законі, не повністю розкриває економічну сутність НПО. Для
цього необхідно передусім поділити НПО на види. Критерієм віднесення НПО до того чи іншого виду слугуватиме
сутність такої організації. Інакше кажучи, вид НПО зумовлюється тим чи іншим значимим суспільне корисним
напрямом її діяльності, тобто сутністю (необхідністю) існування і функціонування НПО.
В Україні функціонують різні види неприбуткових організацій, діяльність кожного з яких регулюється різними
Законами і нормативними актами
• благодійні фонди і благодійні організації' функціонують відповідно до Закону України № 531/97-ВР від 16
вересня 1997 р. "Про благодійність і благодійні організації" (далі - Закон про благодійність), що визначає загальні
принципи благодійності, забезпечує правове регулювання благодійної діяльності, а також сприяє її здійсненню
відповідно до чинного законодавства. В основу даного виду НПО покладено благодійну діяльність. Благодійна
організація набуває права юридичної' особи з моменту її державної реєстрації;
• пенсійні фонди функціонують відповідно до Закону України від 5 листопада 1991 р. № 1788 «Про пенсійне
забезпечення». Основу даного виду становить діяльність, спрямована на гарантію права людини на пенсійне
забезпечення;
• кредитні спілки функціонують відповідно до «Тимчасового положення про кредитні спілки», затвердженого
Указом Президента України від 20 вересня 1993 р. № 377. Основу даного виду становить взаємне кредиту-
вання членів на пільгових умовах;
• спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб, житлово-будівельні кооперативи функціонують від-
повідно до Закону України від 27 березня 1991 р. № 887 «Про підприємства»;
• громадські організації (у тому числі громадські кооперативи, садівничі товариства), творчі спілки, політичні
партії функціонують відповідно до Закону України від 16 червня 1992 р. № 2460 «Про об'єднання громадян».
Основу даного виду НПО становить суспільно корисна діяльність, спрямована на об'єднання і реалізацію
інтересів окремих категорій громадян;
• релігійні організації функціонують відповідно до Закону України від 23 квітня 1991 р. № 987 «Про свободу совісті
та релігійні організації» Основу даного виду НПО становить законне право громадян на вільне віросповідання.
Після державної реєстрації організація заноситься до Реєстру неприбуткових організацій з присвоєнням їй
відповідного номера. Ведення Реєстру здійснюється з метою звільнення від оподаткування певних видів їх доходів,
визначених пп. 7.11.10 п. 7.11 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Однак з'ясування видів неприбуткових організацій недостатньо для визначення економічної діяльності вище-
згаданих організацій, оскільки всі види НПО регулюються різними законами. Необхідна глибша деталізація не-
прибуткових організацій і установ за типами (ознаками).
Центральний податковий орган веде Реєстр неприбуткових організацій та установ, які звільняються від сплати
податку на прибуток.
Реєстр неприбуткових організацій та установ здійснюється автоматизовано в складі загальнодержавної під-
системи "Податки юридичних осіб" Автоматизованої інформаційно-аналітичної системи Державної податкової
адміністрації України.
Коли зареєстровані неприбуткові установи та організації виключаються з Реєстру неприбуткових організацій та
установ, то кошти вважаються доходом та оподатковуються на загальних підставах. Оподаткування таких організацій
буде здійснюватися з моменту виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Усі без винятку підприємства й організації можуть до складу валових витрат включати суми коштів або вартість
майна, добровільно перерахованих (переданих) до Державного бюджету України або бюджетів територіальних громад,
до неприбуткових організацій, у випадках, визначених п. 7.11 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств", але не більше, ніж чотири відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду.

Бухгалтерським облік для неприбуткових організацій: нові стандарти - нові можливості_________________
___________Структура ознаки неприбуткових організацій______________
Для включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових організацій та установ за їх ідентифікаційним
номером ставиться ознака неприбуткової організації (установи). Порядок її визначення затверджено наказом
Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2000 р. за № 355. Присвоєння коду ознаки здійснюють місцеві
органи Державної податкової служби. *
Таким чином, Порядок визначення структури ознаки неприбуткових організацій (установ) встановлює такі ознаки:
1. Органи державної влади України, органи місцевого самоврядування та створені ними установи
або організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів (абзац "а" п. 7.11 ст. 7
зазначеного Закону "Про оподаткування прибутку підприємств").
1.1. (0001) - органи державної влади України_________________________________
При визначенні структури ознаки неприбуткових установ (організацій) для органів державної влади України
керуються Конституцією України, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств". Указом Президента
України від 12 березня 1996 р. На 179/96 "Про загальне положення про міністерство, інший центральний орган
державної виконавчої влади", Указом Президента України від 15 грудня 1999 р. № 1573 "Про зміни у структурі
центральних органів виконавчої влади", постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1992 р. № 182 "Про
державні комітети та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади" та іншими
нормативно-правовими актами.
Відповідно до пп. 7.11.8 п. 7.11 ст. 7 зазначеного Закону України доходи неприбуткових організацій, визначених в
абзаці "а" пп. 7.11.1, у тому числі доходи закладів і установ освіти, науки, культури, охорони здоров'я, а також
архівних установ, які утримуються за рахунок бюджету, зараховуються до складу кошторисів (на спеціальний
рахунок) на утримання таких неприбуткових організацій і використовуються виключно на фінансування видатків
такого кошторису (включаючи фінансування господарської діяльності згідно з їх статутами), розрахованого та
затвердженого у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
До законодавчих актів щодо платних послуг, які можуть надаватися зазначеними закладами, належать:
• постанова Кабінету Міністрів України від 5 червня 1997 р. № 534 "Про затвердження переліку платних послуг, які
можуть надаватися закладами культури і мистецтв, заснованими на державній та комунальній формі власності",
• постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. № 38 "Про затвердження переліку платних послуг, які
можуть надаватися державними навчальними закладами" (із змінами та доповненнями);
• постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 1999 р. № 969 "Про перелік платних послуг, які можуть
надаватися установами і організаціями телебачення і радіомовлення, заснованими на державній формі
власності";
• постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1999 р. № 2266 "Про перелік платних послуг, які можуть
надаватися інформаційними підрозділами органів внутрішніх справ";
• постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1214 "Про затвердження Положення про виконання
статистичних робіт та надання органами державної статистики послуг на платній основі" (із змінами та
доповненнями);
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32